ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
31 жовтня 2006року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Панченка О.Н.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Смоковича М.I.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній
інстанції адміністративну справу
за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу
агрофірми "Мир" (далі - СВК агрофірми "Мир") до Гощанської
міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області
(далі - Гощанська МДПI Рівненської області) про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень, провадження по якій
відкрито
за касаційною скаргою Гощанської МДПI Рівненської області на
рішення Господарського суду Рівненської області від 16 лютого 2005
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
12 травня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2004 року СВК агрофірми "Мир" звернувся в суд з
позовною заявою до Гощанської МДПI Рівненської області про
визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 16 грудня
2004 року №000340/23/218/0 та від 16 грудня 2004 року
№000346/23-218/0.
Вимоги обгрунтовував тим, що відповідач невірно застосував
норми чинного законодавства, оскільки застосування штрафних
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не є податковим зобов'язанням встановленим Законом України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21 грудня 2000
року №2181.
Просив задовольнити позов.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16
лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 12 травня 2005 року, позов
задоволено.
У касаційній скарзі Гощанська МДПI Рівненської області,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить
скасувати оскаржувані рішення судів та прийняти нове рішення, яким
відмовити у позові.
Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких
підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 29 жовтня по 14
грудня 2004 року Гощанською МДПI у Рівненській області проведено
планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та
валютного законодавства СВК агрофірми "Мир". На підставі
матеріалів перевірки Гощанською МДПI Рівненської області прийняті
податкові повідомлення - рішення від 16 грудня 2004 року
№000340/23/218/0 та №000346/23-218/0, якими позивачу визначено
штрафні санкції у сумі 1885,5 грн. за платежем готівковий обіг та
у сумі 9243,7 грн. за платежем штрафні санкції за порушення
законодавства про застосування реєстраторів розрахункових
операцій. Строк сплати даних штрафних санкцій визначено відповідно
до статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21 грудня 2000 року №2181 з наслідками несплати податкового
зобов'язання, в тому числі із застосуванням податкової застави
активів платника податків та нарахування пені.
Визнаючи податкові повідомлення-рішення недійсними суди
виходили з того, що штрафні санкції застосовані відповідачем з
перевищенням повноважень, крім того ці штрафні санкції не є
податковими зобов'язаннями.
Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій не в
повному об'ємі відповідає чинному законодавству.
Приписами пунктів 7, 8 статті 11 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органам податкової служби
надано право застосовувати до підприємств, установ, організацій і
громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених
законом. Вказані права, згідно частини 4 цієї статті, надано як
начальникам державних інспекцій, так і їх заступникам.
Механізм застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу
визначено в пункті 8 Iнструкції про порядок застосування штрафних
(фінансових) санкцій органами державної податкової служби,
затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України
№110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
від 17 березня 2001 року, із змінами та
доповненнями. Цим пунктом передбачено, що інші штрафні (фінансові)
санкції, які встановлюються нормативно-правовими актами, контроль
за виконанням вимог яких покладено на органи державної податкової
служби, застосовуються в частині, що не суперечить Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та в
розмірах, визначених такими нормативно-правовими актами.
Тобто, податковий орган, застосовуючи до позивача фінансові
санкції, діяв в межах та в порядку, визначеному спеціальним
законодавством.
Разом з тим, необхідно погодитися з висновком суду про те, що
зазначені штрафні санкції не є податковими зобов'язаннями.
Однак, в такому випадку можливо визнати податкові
повідомлення-рішення недійсними тільки в частині визнання штрафних
санкцій податковими зобов'язаннями.
Зазначених обставин та вимог, передбачених вказаними
нормативно-правовими актами, не врахували суди першої та
апеляційної інстанцій при вирішенні спору.
Крім того, з метою вирішення даного спору необхідно
встановити обставини щодо правильності нарахування розміру
штрафних санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Оскільки касаційний суд позбавлений можливості встановлювати
нові обставини, без яких неможливо вирішити спір, то оскаржувані
судові рішення необхідно скасувати з направленням справи на новий
розгляд в суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 223, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Гощанської МДПI Рівненської області
задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 16 лютого
2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 12 травня 2005 року по даній справі скасувати з
направленям справи на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду
України протягом одного місяця з відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Панченко О.Н.
судді (підпис) Весельська Т.Ф.
(підпис) Горбатюк С.А.
(підпис) Мироненко О.В.
(підпис) Смокович М.I.
з оригіналом згідно суддя Смокович М.I.: