ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     26 жовтня 2006 р.    м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
     суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М., Маринчак Н.Є.,  Степашка
О.I.
 
     при секретарі:
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну скаргу
     Павлушку Р.С.
     Ленінської міжрайонної державної податкової  інспекції  у  м.
Миколаєві
     на постанову
     Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р.
     у справі
     № 1/42
     господарського суду
     Миколаївської області
     за позовом
     Ленінської міжрайонної державної податкової  інспекції  у  м.
Миколаєві
     до
     1.Приватного  підприємства   Науково-виробничого   об'єднання
"Екстрим"
     2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Вікторія"
     про
     визнання угоди недійсною
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням  господарського  суду  Миколаївської   області   від
06.04.2005   р.,   залишеним   без   змін   постановою   Одеського
апеляційного господарського суду від 31.05.2005р.,  в  задоволенні
позову Ленінської МДПI у м. Миколаєві до ПП НВО "Екстрим"  та  ТОВ
"Еталон-Вікторія" про визнання недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         договору підряду від 02.02.2001 р., укладеного між  ПП
НВО "Екстрим" та ТОВ  "Формула  успіху",  реорганізованого  шляхом
приєднання до ТОВ "Еталон-Вікторія", відмовлено.
     Судові  рішення  вмотивовані  тим,  що  здійснений   ПП   НВО
"Екстрим",  на  умисел  укладення  спірного  договору   з   метою,
спрямованою на ухилення від  сплати  податків,  якого  посилається
Ленінська  МДПI  в  обгрунтування  позовних  вимог,  розрахунок  у
вексельній формі в оплату вартості  монтажно-налагоджуваних  робіт
не може бути підставою для визнання договору недійсним, а фактичне
виконання  ТОВ  "Формула  успіху"  монтажно-налагоджуваних   робіт
підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими  доказами.
Крім того, залишаючи рішення суду першої інстанції без  змін,  суд
апеляційної інстанції також виходив з того, що порушення суб'єктом
господарювання правил оподаткування є  підставою  для  притягнення
його до відповідальності, встановленої податковим законодавством і
саме по собі не є підставою для визнання договору недійсним.
     В  касаційній  скарзі  Ленінська   МДПI   у   м.   Миколаєві,
процесуальним правонаступником  якої  визнано  ДПI  у  Ленінському
районі м.  Миколаєва,  просить  скасувати  постановлені  у  справі
судові рішення та прийняти нове рішення  про  задоволення  позову,
вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушені  ст.49  ЦК  УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         та п. 1 ст.83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Заперечуючи проти касаційної скарги, ПП НВО "Екстрим" просить
залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
     Перевіривши  правильність  застосування   судами   попередніх
інстанцій норм матеріального та  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, колегія  суддів  Вищого  адміністративного
суду  України  приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з таких підстав.
     Вимога про визнання недійсним договору підряду від 02.02.2001
р., укладеного між між ПП НВО "Екстрим" та ТОВ  "Формула  успіху",
заявлена позивачем до суду в березні 2004 року на  підставі  ст.49
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , який втратив чинність з 1 січня 2004  року  у
зв'язку з набранням чинності ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Цивільний  кодекс  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  однак,  не   містить
правової норми, яка  б  передбачала  наслідки  визнання  правочину
недійсним аналогічні наслідкам, які були встановлені ст.49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
           і   які    за    своєю    юридичною    природою    є
адміністративно-правовою   санкцією.   Прикінцеві   та   перехідні
положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         також не  передбачають  можливості
застосування норм ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  якими  були  встановлені
підстави та наслідки визнання угод недійсними, після 1 січня  2004
року.
     З огляду на зазначене у позивача на момент звернення до  суду
право  вимоги  про  визнання  зазначеного  договору  недійсним  на
підставі  ст.49  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          було  відсутнє,  а  відтак
висновок судів попередніх  інстанцій  про  відмову  в  задоволенні
позову є правильним та відповідаючим  нормам  матеріального  права
безвідносно від мотивів такого висновку.
     Керуючись  ст.ст.   220,   223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
     У Х В А Л И В :
     Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної  податкової
інспекції у м. Миколаєві залишити  без  задоволення,  а  постанову
Одеського апеляційного господарського суду від  31.05.2005р.-  без
змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  Усенко Є.А.
     Судді  Карась О.В.
     Шипуліна Т.М.
     Маринчак Н.Є.
     Степашко О.I.
     З оригіналом згідно
     Суддя  Усенко Є.А.