ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
при секретарі - Міненку I.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1
на неправомірні дії Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Одеській області за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2005
року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 квітня
2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення
Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2005 року
у справі за його скаргою на неправомірні дії управління
Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області .
Зазначає, що з 24 грудня 1973 року він працював на посадах
начальницького складу в органах внутрішніх справах Управління
внутрішніх справ м. Одеси, 13 серпня 1984 року звільнився за
власним бажанням, після чого звернувся до керівництва управління
Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з
проханням призначити йому пенсію за вислугу років, в чому йому
було відмовлено.
Вважає, що така відмова відповідача є неправомірною, оскільки
суперечить вимогам п. б., ст. 12 Закону України від 9 квітня 1992
року №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, якою передбачено, що право на
пенсію мають особи, звільнені зі служби незалежно від причин та
часу звільнення, які досягли 45 річного віку і мають загальний
трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких 12 років і 6
місяців, складає військова служба чи служба в органах внутрішніх
справ.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого
2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 квітня 2005
року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення
Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2005 року
залишено без змін.
Вказуючи на допущені судами неповне з'ясування обставин, які
мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального
законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного
спору, просить скасувати постановлені судами рішення .
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції
встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх
справ з 24 грудня 1973 року до 13 серпня 1984 року, що складає 12
років 7 місяців 13 днів з урахуванням служби в Збройних Силах,
його загальний трудовий стаж становить більше 30 років, про що
свідчать записи в копії трудової книжки ОСОБА_1
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суди
виходили з того, що згідно з п. "б" ст.. 12 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
, право на пенсію за вислугу років мають особи
офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи які
мають право за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від
підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб,
позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнені із
служби у зв"язку з вчиненням корупційного діяння, а ті з них що є
інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий
стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних
років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах
внутрішніх справ, а тому обов"язковими умовами призначення пенсії
за вислугу років на підставі зазначеної норми закону є наявність в
особи, що претендує на пенсію, на час звільнення з органів
внутрішніх справ 45-річного віку, загального трудового стажу 25
календарних років і більше, з яких не менше 12 років та 6 місяців
становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Проте з такими висновками судів першої та апеляційної
інстанцій погодитись не можна.
Пункт "б" ст.. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
в редакції
Закону від 4 лютого 1994 року дійсно передбачав право на пенсію за
вислугу років осіб офіцерського складу та осіб середнього,
старшого і вищого складу органів внутрішніх справ, які звільнені
зі служби за віком, у зв'язку із хворобою, скороченням штатів або
обмеженим станом здоров'я і які на день звільнення досягли
45-річного віку та мають загальний трудовий стаж 25 календарних
років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить
військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Проте в редакції п. "б" ст.. 12 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
від 4 липня 2002 року умова досягнення 45-річного віку та
наявності загального трудового стажу 25 календарних років і
більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова
служба або служба в органах внутрішніх справ саме на день
звільнення була замінена словами "незалежно від підстав та часу
звільнення".
Тобто після набрання чинності зазначеного Закону в редакції
від 4 липня 2002 року умова досягнення 45-річного віку та
наявності загального трудового стажу 25 календарних років і
більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова
служба або служба в органах внутрішніх справ саме на день
звільнення відпала та братися до уваги не може.
Верховний Суд України в абзаці другому пункту 4 Постанови
Пленуму Верховного Суду України №4 ( v0004700-05 ) (v0004700-05)
від 15 квітня
2005 року "Про окремі питання застосування судами України
законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців(крім
військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
зазначив, що відповідно до п."б" ст.. 12 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
в редакції від 4 липня 2002 року військовослужбовцям
та особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, раніше
звільненим зі служби, на підставі цього Закону, починаючи з 6
серпня 2002 року(дата набуття чинності) незалежно від підстав та
часу звільнення може бути призначена пенсія за умови, що цим
особам виповнилося 45 років (а інвалідам війни - незалежно від
віку) і що вони мають загальний трудовий стаж 25 років і більше, з
яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить
військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в
державній пожежній охороні..
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій
прийшли до помилкового висновку про неправомірність позовних вимог
ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в
Одеській області, що стосується призначення йому пенсії за вислугу
років, оскільки такий висновок не грунтується на вимогах чинного
законодавства та суперечить положенням п. "б" ст.. 12 Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
в редакції цього Закону від 4 липня
2002 року.
Пункт "б" ст.. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб"в ( 2262-12 ) (2262-12)
редакції
Закону N 3591-IV (3591-15) від 04.04.2006) знову відновив
положення про те, що особам офіцерського складу, прапорщикам і
мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової
служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д"
статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення
зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій
статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25
років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6
місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх
справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах
цивільного захисту, податковій міліції чи Державній
кримінально-виконавчій службі України.
Проте на час звернення позивача за призначенням пенсії та на
час розгляду справи судами діяв п. "б" ст.. 12 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
в редакції цього Закону від 4 липня 2002 року, яким і
повинні були керуватися суди при постановленні судових рішень.
Відповідно до положень ст..229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів
першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо
обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та
апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи
процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного
судового рішення
Оскільки обставини судами встановлено повно та правильно, але
неправильно застосовано матеріальний закон, то відповідно до вимог
п. 9 ст. 223 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судові рішення першої та
апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового
судового рішення.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, 223 п.9, 229, 232 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12
квітня 2005 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Міністерства
внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити.
Зобов"язати управління Міністерства внутрішніх справ України в
Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня
звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії у відповідності з п. "б"
ст.. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
в редакції
цього Закону від 4 липня 2002 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий Цуркан М.I.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.