ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2006
№ 5-150/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представника позивача Таргонського I.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Житомирської ОДПI на рішення Господарського суду Житомирської
області від 05.04.2005 та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 20.09.2005 по справі № 11/62 "НА"
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Біомедскло"
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач (ВАТ "Біомедскло", далі - ВАТ) звернувся до суду із
позовними вимогами до Житомирської ОДПI (далі - ОДПI) про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від
05.04.2005, залишеним без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 20.09.2005 по справі № 11/62
"НА позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення від
09.01.2004 № 17/23-01/224 про донарахування податку на прибуток в
сумі 211 700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в
сумі 211 700 грн. визнано недійсним.
Відповідач (ОДПI) звернувся із касаційною скаргою,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права, і
просить рішення суду скасувати. В обгрунтування Скаржник зазначає,
що суди не вірно встановили настання першої події, порушивши ст.
219 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в редакції 1963 року,
оскільки зі збігом боржника і кредитора в одній особі -
припиняються зобов'язання.
Позивач (ВАТ) надав заперечення на касаційну скаргу, в якому
зазначив, що між ВАТ та ТОВ ТД "Укрбіомедскло" укладались різні
договори, в яких сторони за договорами виступали як кредиторами
так і боржниками. При цьому Позивач зазначає, що припинення
зобов'язань можливе лише при зарахуванні однорічних зустрічних
вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї,
рішення судів першої та апеляційної інстанції, пояснення
представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283 "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що
валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат
платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних
формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які
придбаваються таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності. А згідно пп.
5.2.1 ст. 5 цього Закону - до складу валових витрат включаються
суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною
праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.8 цієї
статті.
Відповідно в силу пп. 11.2.1, п. 11.2 пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.
11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою збільшення валових витрат виробництва (обігу)
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника
податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання
за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для
робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку
результатів робіт (послуг).
Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на
банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт,
послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника
податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у
банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата
фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Як встановлено судами - ОДПI проведено планову документальну
перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства
ВАТ за період з 01.04.2002 по 30.06,2003, в результаті якої
складений Акт від 30.12.2003 № 23-01/7427/04763746/0110 та
зазначено про порушення пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3, пп.
5.4.8 п. 5.4, пп. 5.6.1 п. 5.6, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.3.2 п. 8.3,
пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.
11 Закону України від 22.05.1997 № 283 "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(із змінами і доповненнями), ст.7
Закону України "Про державний бюджет України на 2002 рік"
( 2905-14 ) (2905-14)
. Та зазначено про завищення від'ємного значення
об'єкту оподаткування на 1 469 100 грн. і заниження податку на
прибуток в сумі 211 700 грн. за II-IV кв. 2002 року; та заниження
від'ємного значення об'єкту оподаткування за I півріччя 2003 року
на 569 300 грн. і завищення оподатковуваного прибуток на 69 100
грн. I про що винесено податкове повідомлення-рішення від
09.01.2004 № 17/23-01/224, яким визначено суму податкового
зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 423 400 грн., в тому
числі 211 700 грн. - основного платежу та 211 700 грн. - штрафних
(фінансових) санкцій.
Підставою для прийняття оспорюваних податкових
повідомлень-рішень стали наступні обставини.
за період із 01.04.2002 по 30.06.2004 Позивач укладав з ТОВ
"Торговий дім "Укрбіомедскло" господарські договори не пов'язані
між собою, де ВАТ "Біомедскло" виступало в якості як кредитора,
так і боржника. При отриманні товарів (робіт, послуг) або при
виданій передоплаті по операціях за цими договорами Позивачем
визначались валові витрати, з врахуванням вимог пп. 11.2.1, п.
11.2 пп. 11.3.1 п. 11.3 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Суди першої та апеляційної інстанцій, зазначивши норму ст.
219 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 року),
визначились, що посилання ОДПI на те, що ВАТ "Біомедскло"
визначало валові доходи та валові витрати не враховуючи вимог ст.
219 ЦК УРСР(в ( 1540-06 ) (1540-06)
редакції 1963 року), є необгрунтованим,
оскільки вказана норма передбачає, що збіг боржника та кредитора в
одній особі настає внаслідок правонаступництва. Зобов'язання
можуть припинятись збігом боржника та кредитора внаслідок злиття
юридичних осіб або приєднання однієї юридичної особи до іншої,
якщо в цих зобов'язаннях одна із них кредитор, а інша - боржник.
Підставою виникнення всіх прав та обов'язків у нововиниклої
юридичної особи є правонаступництво.
Відповідно суд касаційної інстанції погоджується із вказаним
висновком судів, яки таким, що відповідає нормам матеріального
права і зазначає, що ВАТ "Біомедскло" та ТОВ "Торговий дім
"Укрбіомедскло" є різні юридичні особи та не являються
правонаступниками один одного, а за таких обставин, відсутні
правові підстави для застосування ДПI в обгрунтування своїх
заперечень ст. 219 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 року).
З врахуванням викладених обставин суд касаційної інстанції
вважає, що господарські суди обгрунтовано визнали недійсним
рішення Житомирської ОДПI від 09.01.2004 № 17/23-01/224 про
донарахування Позивачу податку на прибуток в сумі 211 700 грн. та
штрафних санкцій в сумі 211 700 грн., а також поклали на ОДПI
витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Таким чином із рішенням Господарського суду Житомирської
області від 05.04.2005 та постановою Житомирського апеляційного
господарського суду від 20.09.2005 по справі № 11/62 "НА" суд
касаційної інстанції погоджується повністю, так як суди правильно
встановили та визнали доведеними обставини справи, дослідили
докази та ухвалили рішення з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, тому судові рішення підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від
05.04.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 20.09.2005 по справі № 11/62 "НА" залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: М.I. Костенко
Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна