ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 4-1318/05/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гордійчук М.П.,
Загороднього А.Ф.,
Кобилянського М.Г.,
при секретарі Дашківській О.Є.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в
Жовтневому районі міста Луганська на рішення судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 28
квітня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління
Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про
зобов'язання поновити виплату пенсії в попередньому розмірі та
сплати її несплачену частину,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання
про скасування рішення судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Луганської області від 28 квітня 2004 року, яким
скасовано рішення Жовтневого районного суду Луганської області від
03 лютого 2004 року про відмову в задоволенні позову. Оскаржуваним
рішенням задоволені позовні вимоги і зобов'язано Управління
Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська
поновити ОСОБА_2 виплату пенсії в розмірі 561,48 грн. та сплатити
заборгованість по її виплаті за період з 01 листопада 2001 року по
01 квітня 2004 року в сумі 3682,42 грн. Просить залишити в силі
рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала
доводи касаційної скарги.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце
розгляду справи повідомлений.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з
лютого 1993 року позивач на підставі Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
отримує пенсію по вислузі років як
працівник льотно-випробного складу цивільної авіації.
В період з 01 грудня 1995 року по 01 лютого 2001 року виплату
пенсії в Україні призупинено у зв'язку з виїздом позивача на
постійне місце проживання в Російську Федерацію.
З 01 лютого 2001 року після повернення в Україну поновлено
виплату пенсії в сумі 561,48 грн. з розрахунку середньої
заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що
передує місяцю звернення, 873,91 гривні та із застосуванням
коефіцієнту корегування заробітної плати на момент звернення
25629,9.
Розпорядженням від 05 жовтня 2001 року з 01 листопада 2001
року Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого
району міста Луганська виправило помилку, що було допущено при
визначенні розміру пенсійного забезпечення, і встановило його
розмір, застосувавши середню заробітну плату працівників народного
господарства на час виникнення у позивача права на пенсію, тобто
за 1991-1993 роки, та коефіцієнт корегування заробітної плати за
грудень 1999 року - 18944,3, внаслідок чого пенсія склала 434,58
грн.
Позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень неправомірно
занизив розмір пенсії, чим порушив його права та законі інтереси.
Встановлені фактичні обставини справи сторони не оспорюють.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у
справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи
позов апеляційний суд виходив з того, що суб'єкт владних
повноважень порушив вимоги пункту 7 Порядку призначення і виплати
пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу
цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 21 липня 1992 року №418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
"Про затвердження
нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років
працівникам авіації і льотно-випробного складу", відповідно до
якого заробіток для обчислення пенсій працівникам
льотно-випробного складу визначається в такому порядку: у разі
призначення (перерахунку) пенсії, яка обчислена із заробітку до
1992 року, скоригований відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 20 липня 1992 року № 395 ( 395-92-п ) (395-92-п)
"Про додаткове
коригування рівнів державних пенсій" середньомісячний заробіток
підвищується за коефіцієнтом, який визначається як частка від
ділення середньої заробітної плати працівників народного
господарства за місяць, що передує місяцю звернення за
призначенням (перерахунком) пенсії, на 1005 карбованців; якщо
пенсія обчислюється з урахуванням заробітку після 1 січня 1992
року, то частина заробітку до 1 січня 1992 року коригується
відповідно до підпункту "а" цього пункту, а заробіток за кожний
місяць після 1 січня 1992 року збільшується на коефіцієнт, що
визначається як частка від ділення середньої заробітної плати
працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю
звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, на середню
заробітну плату працівників народного господарства за відповідний
місяць.
З такими висновками суду погодитися не можна.
Судом апеляційної інстанції невірно застосовані норми
матеріального права та не враховано ту обставину, що пенсію
позивачу призначено 27 лютого 1993 року, а в органи Пенсійного
фонду України він звернувся з питанням про поновлення виплати
пенсії в Україні, а не про її призначення чи перерахунок.
Документи, які б підтверджували виникнення у нього права на
перерахунок пенсії з більш високого заробітку, що передбачено
статтею 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
,
позивач не надавав.
Розпорядженням від 05 жовтня 2001 року Управління Пенсійного
фонду України в Жовтневому районі міста Луганська правомірно
виправлено помилку, допущену при визначенні розміру пенсійного
забезпечення, і встановило розмір пенсії, застосувавши середню
заробітну плату працівників народного господарства на час
виникнення у позивача права на пенсію, тобто за 1991-1993 роки, та
коефіцієнт корегування заробітної плати за грудень 1999 року -
18944,3, що відповідає вимогам частини 3 статті 53 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
та пункту 7 Порядку
призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам
льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418
( 418-92-п ) (418-92-п)
"Про затвердження нормативних актів з питань
призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і
льотно-випробного складу".
При вирішенні спору суд першої інстанції з дотриманням норм
процесуального і матеріального права обгрунтовано прийшов до
висновку про відсутність порушень прав позивача при визначенні
розміру пенсійного забезпечення, а скасування рішення апеляційним
судом є помилковим.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує
судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі
рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і
скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 223, 229, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Жовтневому районі міста Луганська задовольнити.
Рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Луганської області від 28 квітня 2004 року скасувати, та залишити
в силі рішення Жовтневого районного суду Луганської області від 03
лютого 2004 року про відмову в задоволенні позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.П. Гордійчук А.Ф. Загородній
М.Г. Кобилянський