ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     25 жовтня 2006 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого  Степашка О.I.
     суддів:  Ланченко Л.В.,Пилипчук Н.Г., Костенка  М.I.,  Усенко
Є.А.
     при секретарі  Міненку О.М.
     з участю представників позивача  Страхової В.К.,  Белінського
В.Є.
     представників   відповідача    Осиченко    I.М.,    Васильєва
В.О.,Чернети В.Є.
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу закритого акціонерного  товариства  з  іноземними
інвестиціями  "Дніпропетровський  олійноекстракційний  завод"   на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
7  липня  2005  року   в   справі   №   27/60   за   позовом   ЗАТ
"Дніпропетровський  олійноекстракційний   завод"   до   управління
Державного  казначейства  України  у  Дніпропетровській   області,
спеціалізованої  державної  податкової  інспекції  по   роботі   з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську  про  стягнення
переплати з податку на прибуток в розмірі 23 567 872 грн. 82 коп.,
 
                      в с т а н о в и л а  :
     В    березні     2005     року     ЗАТ     "Дніпропетровський
олійноекстракційний  завод"   заявлений   позов,   з   врахуванням
уточнень,  про стягнення з державного  бюджету  коштів  у  частині
переплати з податку на  прибуток,  яка  виникла  внаслідок  сплати
понад суми  податкових  зобов'язань,  за  якими  настав  граничний
термін сплати за 2004 рік в сумі  13 472 772  грн. 82 коп.
     Позовні   вимоги  обгрунтовувалися  посиланням  на  порушення
відповідачами чинного законодавства  щодо  своєчасного  повернення
надмірно внесених до бюджету сум податку.
     Відповідачі позов не визнали, посилаючись на  безпідставність
вимог.
     Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19
квітня 2005 року позов задоволено.
     Постановою  Дніпропетровського  апеляційного   господарського
суду  від  7  липня  2005  року  рішення  суду  першої   інстанції
скасовано, постановлено нове рішення, яким в позові відмовлено.
     Судове рішення мотивовано тим, що авансова  сплата  позивачем
податку  на  прибуток,  яка   склалася   за   рахунок   проведення
відшкодування податку  на  додану  вартість  в  рахунок  майбутніх
платежів з податку на прибуток, не є  податковим  зобов'язанням  в
розумінні  Закону  України  "Про  порядок  погашення   зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , і не підлягає поверненню з бюджету.
     В     касаційній      скарзі      ЗАТ      "Дніпропетровський
олійноекстракційний  завод"  просить  скасувати   постанову   суду
апеляційної інстанції та  залишити  в  силі  рішення  суду  першої
інстанції, посилається на порушення норм матеріального права.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Як вбачається з матеріалів  справи  і  правильно  встановлено
судом  апеляційної  інстанції,   позивач   просив   спеціалізовану
державну податкову  інспекцію  по  роботі  з  великими  платниками
податків у м. Дніпропетровську здійснити відшкодування податку  на
додану вартість, належної йому, у певних сумах в рахунок авансової
сплати податку на прибуток за 2004 рік.
     Порядок сплати податку на прибуток  суб'єктами  господарської
діяльності регулюється законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
     Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного  кодексу  України
( 2542-14 ) (2542-14)
         обов'язок щодо  ведення  бухгалтерського  обліку  всіх
надходжень, що належать державному  бюджету  України  за  поданням
органу  стягнення,  повернення  коштів,  що  були  помилково   або
надмірно   зараховані   до   бюджету,   покладений   на   державне
казначейство України.
     На виконання статті 50 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
        
та пункту 15.3 статті 15 закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  наказом  Державної   податкової
адміністрації України від 18.03.2003 за №  125/58  ( z0289-03 ) (z0289-03)
          ,
затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової  служби
України та  органів  державного  казначейства  України  в  процесі
повернення помилково та/або  надміру  сплачених  податків,  зборів
(обов'язкових платежів) платниками податків.
     Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено,  що  поверненню  з
бюджету за заявою платника податків підлягає, зокрема,  переплата,
яка виникла внаслідок сплати платником податків коштів понад  суми
податкових зобов'язань  такого платника податків, за  яким  настав
граничний термін сплати.
     Згідно пункту  1.2  статті  1  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         податкове зобов'язання -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або  державних
цільових фондів відповідну суму коштів  в  порядку  та  у  строки,
визначені цим законом або іншими законами України.
     Авансова сплата позивачем податку на прибуток не є податковим
зобов'язанням в розумінні Закону України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
     Позивач не довів необхідність та обов'язок внесення авансових
платежів з податку на прибуток протягом 2004 року з посиланням  на
норми чинного податкового законодавства.
     Суми авансових  платежів  з  податку  на  прибуток  позивачем
документально не підтверджені та їх розмір не доведений.
     Позивач   сплачував   податок   на   прибуток    коштами    з
розрахункового рахунку лише в сумі 5 095 100 грн. і ця  сума  йому
повернута державним казначейством. Решта суми  переплати  склалася
за рахунок проведення відшкодування податку на додану  вартість  в
рахунок майбутніх платежів позивача з податку на прибуток.
     Відповідно до підпункту 7.7.3  пункту  7.7  статті  7  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          здійснення
відшкодування податку шляхом зменшення платежів по іншим  податкам
не дозволяється.
     Авансові платежі податку на прибуток в  зазначених  позивачем
сумах фактично не існують, тому проведені взаємозаліки  є  такими,
що проведені з порушенням чинного податкового законодавства.
     Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної  інстанцій
не спростовують.
     Ухвалене  судове  рішення   відповідає   вимогам   закону   і
матеріалам  справи.  Підстав  для  його  зміни  чи  скасування  не
встановлено.
     Керуючись ст. ст. 223,  224,  230  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів Вищого адміністративного суду України
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну  скаргу   закритого   акціонерного   товариства   з
іноземними  інвестиціями  "Дніпропетровський   олійноекстракційний
завод" залишити без задоволення,  а  постанову  Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 7 липня 2005 року без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом
одного місяця з  дня  виникнення  виняткових  обставин  може  бути
оскаржена до Верховного Суду України.
     Головуючий  О.I. Степашко
     Судді   М.I. Костенко
     Л.В. Ланченко
     Н.Г. Пилипчук
     Є.А. Усенко
     З оригіналом згідно: