Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді  Цуркана М.I.,

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області (далі - Управління), -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні  2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона з 1993 року по 08 травня 2002 року працювала IНФОРМАЦIЯ_1, звільнилась як державний службовець в зв'язку з виходом на пенсію. Стаж її роботи державним службовцем становить 19 років 9 місяців 15 днів, у тому числі в зазначеній податковій інспекції 8 років 6 місяців 19 днів. На момент виходу на пенсію її заробітна плата складалась з посадового окладу - 140 грн., виплати за ранг - 90 грн., надбавки за вислугу років 35 % - 80, 5 грн. та надбавки за інтенсивність праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №2288 від 13 грудня 1999 (2288-99-п) року, яка за останні 24 місяці роботи склала 807, 2 грн., а також премії, сума якої за ті ж 24 місяці 1988, 95 грн. Пенсія їй була нарахована у розмірі 89 % від заробітку 344 грн. без врахування премії, що склало 306, 28 грн. На підставі змін до ст. 37-1 Закону "Про державну службу" (3723-12) , внесених 16 січня 2003 року, та Постанови Кабінету Міністрів № 1207 (1207-2003-п) від 06 серпня 2003 року "Про підвищення посадових окладів працівникам апарату органів виконавчої влади...". Управління Пенсійного фонду перерахувало розмір її пенсії, але не врахувало надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці - 100 % (це 371, 28 грн.) за Указом Президента № 575 (575/2002) від 20 червня 2002 року "Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби". На звернення з цього приводу 15 вересня 2004 року отримала відмову від Управління Пенсійного фонду перерахувати пенсію з врахуванням 100 % надбавки. Вважала відмову незаконною, просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Управління зробити перерахунок пенсії з врахуванням цієї надбавки.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2005 року рішення Білопільського районного суду Сумської області від 30 листопада 2004 року, яким було задоволені вимоги ОСОБА_1, скасовано і ухвалене нове судове рішення - про відмову у задоволенні скарги.

Вважаючи рішення апеляційного суду незаконним, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу. Просить скасувати Рішення Апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2005 року, а рішення Білопільського районного суду Сумської області від 30 листопада 2004 року залишити в силі. Вважає, що 100 % надбавка передбачена Указом Президента № 575 (575/2002) від 20 червня 2002 року "Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби" має загальний характер, оскільки встановлена усім працівникам цієї служби і має бути врахована у визначенні заробітної плати для перерахунку пенсії також тим працівникам, хто вийшов на пенсію до набрання чинності цим Указом Президента.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2005 року - без змін з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що вищезазначеними нормативними актами (Указом Президента № 575 (575/2002) від 20 червня 2002 року і Постановою Кабінету Міністрів України № 2288 від 13 грудня 1999 (2288-99-п) року) передбачені різні види надбавок за різні результати і умови роботи службовців і вони не є тотожними. Надбавка, передбачена Постановою  Кабінету Міністрів України, врахована при обчисленні пенсії заявниці, а надбавка, передбачена Указом Президента, заявниці не виплачувалась, оскільки була введена після виходу її на пенсію.

Заявниця не мала право на перерахунок пенсії на підставі зазначеного Указу Президента, що підтверджується і Постановою Кабінету Міністрів України № 965 від 31 травня 2000 (965-2000-п) року з послідуючими змінами "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова). Відповідно до п. 4 Постанови у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень  Кабінету Міністрів України № 965   (865-2000-п) від 31 травня 2000 року з послідуючими змінами "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії". Згідно п. 4 Постанови у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцем відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року "Про внесення змін до наказу "Про державну службу" (432-15) , заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, які не працюють на посадах державних службовців, обчислюється з врахуванням премій та інших надбавок в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат по відповідній посаді у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були їй фактично встановлені на час призначення (перерахунку) пенсії. Відповідно до п. 4 Постанови  Кабінету Міністрів України № 865 (865-2000-п) від 31 травня 2000 року із змінами визначена сама умова настання права на перерахунок пенсії, незалежно від виду надбавки.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, тому суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 224, 231, ч. 5 ст. 254 КАС України (2747-15) , колегія суддів  -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2005 року - без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.