К/С № К-6680/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Костенка М.I.
Ланченко Л.В.
Карася О.В.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Гаврилової С.В.
відповідача: Милько С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової
інспекції Запорізької області (правонаступник Бердянської
міжрайонної державної податкової інспекції)
на рішення Господарського суду Запорізької області від
21.06.2005 р.
та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 10.08.2005 р.
у справі № 23/175
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробничо-комерційна фірма "Діана"
до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції
Запорізької області (правонаступник Бердянської міжрайонної
державної податкової інспекції Запорізької області)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від
21.06.2005 р., залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р., позов
задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення від 08.10.2004 р. № 0000762340/0 в частині
застосування штрафних санкцій на суму 9136 грн. та в частині
визначення штрафних санкцій в сумі 9450,02 грн. сумою податкового
зобов'язання і щодо виникнення наслідків, передбачених ст. 8
Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. В частині визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.11.2004 р. №
0000762340/1, від 03.02.2005 р. № 0000762340/2 та від 15.04.2005
р. № 0000762340/3 провадження у справі припинено. Стягнуто з
Бердянської МДПI Запорізької області на користь позивача 85 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Судові рішення мотивовані тим, що дія Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 06.07.1995 р.
№ 265/95 (далі у тексті Закон "Про РРО" не поширюється на операції
з продажу основних фондів, що належать підприємству і
використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг.
Штрафні санкції у розмірі 8796,00 грн. за непроведення готівкових
розрахунків через РРО за 29.04.2002 р. та 340 грн. за незберігання
книги ОРО за 2001-2002 р. застосовані відповідачем з порушенням
строку застосування адміністративно-господарських санкцій,
встановленого ст. 250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Також податкова інспекція неправомірно визначила суму штрафних
санкцій за порушення Закону "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
сумою податкового зобов'язання. В частині
припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції,
виходив з того повідомлення-рішення надіслані за наслідками
розгляду скарг платника податків не є повідомленнями - рішеннями у
розумінні Закон № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки вони призначені
лише для доведення нового терміну сплати раніше встановленого
зобов'язання.
Бердянська МДПI подала касаційну скаргу, якою просить вказані
судові рішення скасувати в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0000762340/0 від 08.10.2005 р. та винести
нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на
порушення норм матеріального права. Зазначає, що комплектуючі
матеріали не належать до основних фондів, а отже, реалізація
такого товару повинна відбуватися із застосуванням РРО. Суд не
взяв до уваги, що податковою інспекцією раніше було застосовано
штрафні санкції на підставі п. 5 ст. 17 Закону "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а спірним рішенням - на підставі п. 3 ст. 17
вказаного закону. Не погоджується із посиланням суду на термін
застосування адміністративно-господарської санкції, встановлений
Господарським кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
, оскільки п. 6 ст. 3
Закону "Про РРО" передбачає термін зберігання використання книг
обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом
трьох років, і у разі порушення цього строку податкова інспекція
може застосувати штрафні санкції.
Представник податкової інспекції в судовому засіданні
підтримав вимоги касаційної скарги та просить її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просить касаційну
скаргу залишити без задоволення, а судові рішення-без змін, як
законні та обгрунтовані.
В судовому засіданні 25.10.2006 р. у відповідності до ст. 55
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
здійснено заміну сторони у справі
Бердянської МДПI її правонаступником - Бердянською ОДПI.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
за результатами апеляційного оскарження податкового
повідомлення-рішення № 0000762340/0 від 08.10.2004 р. податковою
інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000762340/0
від 08.10.2004 р., № 0000762340/1 від 15.11.2004 р., №
0000762340/2 від 03.02.2005 р. та № 0000762340/3 від 15.04.2005
р., з якими позивач не погоджується в частині застосування
штрафних санкцій в сумі 340 грн. за незберігання книг обліку
розрахункових операцій та 8796 грн. за непроведення розрахункових
операцій через реєстратор розрахункових операцій.
Суди попередніх інстанцій встановивши, що відповідачем вже
були податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2003 р. №
0000272340/0 застосовні до позивача штрафні санкції за таке
порушення, як незберігання книг обліку розрахункових операцій, на
підставі акту перевірки від 12.06.2003 р. № 000001275/200, не
перевірили цю обставину та не звернули уваги на те, що вказаним
актом перевірки було зафіксоване інше порушення, а саме: порушення
вимог п. 10 ст. 3 Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, яке полягало у
незберіганні контрольних стрічок протягом 3-х років на місці
проведення розрахункових операцій, за яке до позивача застосовані
штрафні санкції у розмірі 170 грн.
Суди, вирішуючи спір щодо правомірності застосування до
позивача штрафних санкцій за порушення п. 6 ст. 3 Закону "Про
РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
виходили з того, що відповідачем порушено
адміністративно-господарські строки, передбачені ст. 250
Господарського Кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
При цьому, не врахували те, що пункт 6 ст. 3 Закону "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг, забезпечувати зберігання використаних книг
обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом
трьох років після їх закінчення.
Таким чином, відповідальність, передбачена пунктом 3 ст. 17
Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
настає за незберігання книг обліку
розрахункових операцій та розрахункових книжок, які повинні
зберігатися протягом трьох років після закінчення.
Отже, суди повинні були встановити час закінчення ведення
книги обліку розрахункових операцій (фін. № 0822001935р/1/ від
27.09.2001 р.), встановити період протягом якого позивач повинен
був зберігати вказану книгу, і взяти до уваги, що податковий орган
протягом такого періоду міг здійснити перевірку дотримання
позивачем терміну її зберігання і в разі виявлення порушення
застосувати штрафні санкції. Без належного з'ясування вказаних
обставин неможливо надати правильну оцінку дотримання відповідачем
строків, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не
можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене,
всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та
заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від
встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами
законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової
інспекції Запорізької області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від
21.06.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 10.08.2005 р. скасувати, а справу
направити до Господарського суду Запорізької області на новий
розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді М.I. Костенко
Л.В. Ланченко
О.В. Карась
О.I. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 30.10.2006 р.