К-24487/06 Про стягнення коштів; за зустрічним позовом - про спонукання до списання безнадійного податкового боргу - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Роздольненського районного центру зайнятості на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21-28 липня 2005 року у справі за позовом Роздольненського районного центру зайнятості до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Каркінітський" про стягнення 90 885, 49 грн. та зустрічним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Каркінітський" до Роздольненського районного центру зайнятості про спонукання до списання безнадійного податкового боргу в сумі 95 698, 29 грн., -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року Роздольненський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Каркінітський" про стягнення 90 885, 49 грн. та за зустрічним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Каркінітський" до Роздольненського районного центру зайнятості про спонукання до списання безнадійного податкового боргу в сумі 95 698, 29 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2005 року первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21-28 липня 2005 року апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Каркінітський" задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2005 року скасовано. Постановлено нове рішення, яким зустрічний позов задоволено.

В касаційній скарзі Роздольненський районний центр зайнятості просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) № 1533 від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягаються в доход Фонду соціального страхування в спірному порядку. Проте відсутність рішення (розпорядження) місцевого центру зайнятості про стягнення не сплачених в строк страхових внесків або наявність останнього, не позбавляє позивача права на звернення в суд, оскільки відповідно з ч.2 ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі.

Судом з'ясовано, що розпорядження позивача про спірне списання заборгованості і на безспірне виконання в ВДВС не направлялося.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 8.02.96 року №02-5/62 (v5_62800-96) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" - якщо законодавчим актом передбачено право стягувача списувати в безспірному порядку ті або інші суми, заява стягувача розгляду господарським судом не підлягає.

Наявність розпорядження про безспірне списання заборгованості виданого центром зайнятості, вже означає наявність документу, що підлягає обов'язковому виконанню, в порядку визначеному ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , п.2.3.1. ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (2181-14) , ст.9 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до п. 2.1.3. ст.2 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (2181-14) контролюючими органами є органи фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в межах компетенції цих органів встановленої законом.

Згідно п.2.3.1. цього Закону органами стягнення є виключно податкові органи, а також державні виконавці в межах їх компетенції.

Оскільки Закон України № 2181 (2181-14) є спеціальним законом з питань оподаткування, що встановлюють порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами з податків і зборів, включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його положення підлягають застосуванню також, як і положення інших законів України, регулюючих дані правовідносини.

Статті 11-12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , які визначають повноваження Фонду і його робочих органів, не наділяють центри зайнятості правами здійснювати заходи по стягненню заборгованості платників страхових внесків шляхом звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості, оскільки ст.38 цього Закону передбачає інший порядок.

Крім того, ст.6 Основ законодавства України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (1533-14) передбачає, що до страхувальників відноситься цільовий Фонд страхування на випадок безробіття.

Згідно ст.. 85 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік" (1344-15) Фонд відноситься до державних позабюджетних цільових соціальних фондів, а згідно ст. 78 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" (2285-15) до державних цільових фондів.

Таким чином, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відноситься до державних позабюджетних цільових соціальних фондів .

Необхідно зазначити, що збір на обов'язкове державне соціальне страхування до 16.01.2003 року, тобто до внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) включався в ст. 14 даного закону як загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі).

Так, станом на 01.01.2003 року заборгованість СВК "Каркінітський" по сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, згідно заяви в Раздольненський центр зайнятості №14 від 17.01.05 рку і звітів, склала 81825,67 грн. Тобто, заборгованість 81825,67 грн. виникла в момент дії Закону України № 2181 -III (2181-14) та ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) і підлягає списанню.

Таким чином необхідно було застосувати закон в тій редакції в який він діяв на момент виникнення відповідних правовідносин, тобто застосувати ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , в редакції 01.01.2003 року, а також п. 18.2.1.ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (2181-14) , що передбачає обов'язок списання безнадійної заборгованості, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин.

Факт форс-мажорних обставин за вказаний вище період підтверджений висновками Торгівельно-промислової палати України, які маються в матеріалах справи : № 3131/05-4 від 17.07.2002 року, № 5995/05-4 від 13.11.2002 року, № 943/05-4 від 06.02.2003 року, № 944/05-4 від 10.02.2003 року, № 2854 від 10.04.2003 року, № 14962/05-4 від 24.11.2003 року, № 15304/05-4 від 24.11.2003 року, № 2212/05-4 від 24.05.04 року, що привело до збитків в сумі 1 238 400 грн.

Таким чином, в даному випадку є необгрунтованим висновок про неможливість вважати страхові внески податковим боргом (зобов'язанням), на які розповсюджується дія Закону України №2181 (2181-14) від 21.12.2000 року, згідно його преамбули, оскільки це суперечить вимогам, передбаченим ч.ч.3,6,8 ст. 1.4.4 ст.2, ст.ст. 3,14 ЗУ "Про систему оподаткування" (1251-12) , ст. 67 Конституції України (254к/96-ВР) .

Дані висновки підтверджуються Роз'ясненням Державного центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду від 04.08.03 року (виданим в порядку п.4.4.2. Закону №2181 (2181-14) ), в якому передбачено (п.3.5.), що органи державної служби зайнятості - робочі органи виконавчої дирекції Фонду, як контролюючі органи списання безнадійних боргів по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, повинні проводити відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.01 року №103 (z0016-02) і зареєстрованого Мін'юстом. України 10.01.02 року за №16/6304. Відповідач 27.05.2004 року та 17.01.2005 року звертався до центру зайнятості про списання заборгованості, в чому було відмовлено з посиланням на Постанову Правління Фонду від 04.06.2004 року № 276, так як страхові внески не являються податковими.

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття станом на 01.01.2002 року недоїмка зі сплати страхових внесків СВК "Каркіністький" склала 53835,26 грн., а з наростаючою сумою на 01.01.2005 року 91699,17 грн., яку слід визнати безнадійним боргом, згідно вищеназваним нормам законодавства та списати.

Спеціальним Законом у питаннях списання безнадійних податкових боргів являється Закон України № 2181-ПI (2181-14) від 21.12.2000 року.

Безнадійний податковий борг - це той борг, який вже не може бути стягнутий або погашений. В свою чергу, податковий борг в загальному розумінні, в обов'язковому порядку повинен бути погашений платником податків самостійно або стягнутий органами державної податкової служби.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Правова оцінка, яку дав апеляційний суд обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального права і матеріального права.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанцій відповідає вимогам матеріального та процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінено з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Роздольненського районного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21-28 липня 2005 року - без змін.