ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I.- головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Міненко I.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 20
січня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління
Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про
стягнення грошової допомоги,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про
скасування рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Рівненської області від 20 січня 2004 року, яким змінено
постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27
червня 2003 року про задоволення позову і стягнення на користь
позивача з Управління Міністерства внутрішніх справ України в
Рівненській області грошової допомоги в сумі 6826,62 грн. та
матеріальної допомоги за 1996, 1998 й 1999 роки в сумі 754,96 грн.
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні вимог про
стягнення грошової допомоги в сумі 6826,62 гривень, в решті
рішення суду першої інстанції залишено без зміни. Позивач просить
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
позивач 16 травня 2000 року звільнений з органів внутрішніх справ
на підставі пункту "а" статті 65 Положення про проходження служби
рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ
Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР
від 29 липня 1991 року №114 ( 114-91-п ) (114-91-п)
(за віком). Вислуга
становить більше 25 років.
Позивач вважає, що сплата при звільненні одноразової грошової
допомоги в розмірі п'яти місячних посадових окладів, яка була
передбачена пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17
липня 1992 року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей", в редакції чинній на час виходу у відставку,
не відповідає вимогам Указу Президента України від 23 червня 2001
року №463 ( 463/2001 ) (463/2001)
"Про скасування деяких положень пункту 10
постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393"
( 393-92-п ) (393-92-п)
, яким скасовані обмеження виплати такої допомоги, а
тому Управління Міністерства внутрішніх справ України в
Рівненській області має доплатити грошову допомогу в сумі 6826,62
грн.
Крім того, на думку позивача, відповідач неправомірно не
сплатив матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового
забезпечення за 1996-2000 роки, передбачену пунктом 2 Указу
Президента України від 04 жовтня 1996 року №926 ( 926/96 ) (926/96)
"Про
умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу
та оплати праці працівників органів внутрішніх справ".
Позивач вважає, що діями суб'єкта владних повноважень
порушені його права та законні інтереси.
Перевіривши правильність застосування судом норм
процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія
суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд
обгрунтовано виходив з того, що оскільки Указ Президента України
від 23 червня 2001 року №463 ( 463/2001 ) (463/2001)
"Про скасування деяких
положень пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17
липня 1992 року №393", яким скасовані положення пункту 10
Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393
( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та
виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" про
обмеження розміру виплати грошової допомоги, не поширюється на
осіб, які були звільнені з органів внутрішніх справ до набрання
ним чинності, тому вимоги про стягнення грошової допомоги з
урахуванням змін у законодавстві не підлягають задоволенню.
Оскаржене рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з
додержанням норм процесуального та матеріального права, тому
передбачених статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для його скасування та залишення в
силі судового рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської
області від 20 січня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін Д.В. Ліпський В.В. Юрченко