ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     Справа № К-17957/06
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     25 жовтня 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Цуркана М.I.- головуючий,
     Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
     Гуріна М.I.,
     Ліпського Д.В.,
     Юрченка В.В.,
     при секретарі Міненко I.М.
     розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення  Ленінського
районного суду міста Харкова від 18 жовтня 2004 року та на  ухвалу
судової палати у цивільних справах Апеляційного  суду  Харківської
області від 07 грудня 2004 року в справі  за  позовом  ОСОБА_1  до
Управління Пенсійного Фонду України  в  Ленінському  районі  міста
Харкова про зобов'язання призначити пенсію,
 
                      в с т а н о в и л а :
     В касаційній скарзі, посилаючись  на  порушення  судами  норм
матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про
скасування рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 18
жовтня 2004 року та ухвали  судової  палати  у  цивільних  справах
Апеляційного суду Харківської області від  07  грудня  2004  року,
якими відмовлено в задоволенні позову про зобов'язання  призначити
пенсію за віком на  пільгових  умовах.  Просить  постановити  нове
рішення про задоволення позову.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
позивач з 15  листопада  1972  року  по  20  листопада  1973  року
проходив  дійсну  військову  службу  на  посаді  сапера-розвідника
(піротехніка), брав участь в заходах  по  виконанню  піротехнічних
робіт, участі у бойових діях не приймав.
     Відповідно до пункту 11 статті 6 Закону України  "Про  статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
        ,  як
особа,  що  була   залучена   командуванням   військових   частин,
державними і громадськими організаціями до  розмінування  полів  і
об'єктів народного господарства,  позивав  належить  до  учасників
бойових дій.
     У 2003 року після досягнення  55-річного  віку  звернувся  із
заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі
міста Харкова про призначення пенсії за віком на пільгових  умовах
на підставі статті 16 Закону України "Про  пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
         як військовослужбовцю,  який  брав  участь  у  бойових
діях, в задоволенні якої відмовлено з тих підстав, що  позивач  за
своїм статусом лише належить до  учасників  бойових  дій,  але  не
приймав участі у бойових діях.
     Вважаючи,  що діями  суб'єкта  владних  повноважень  порушені
права на пенсію за віком на пільгових умовах, позивач  07  вересня
2004 року звернувся в суд за їх захистом.
     Перевіривши    правильність    застосування    судом     норм
процесуального права, правової оцінки обставин  у  справі  колегія
суддів приходить до  висновку  про  те,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно  до  статті  16  Закону  України   "Про   пенсійне
забезпечення"  ( 1788-12 ) (1788-12)
          право  на  пенсію   за   віком   мають
військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях.
     При вирішенні справи суди  першої  та  апеляційної  інстанції
обгрунтовано виходили з  того,  що  оскільки  ОСОБА_1  не  приймав
участі у бойових діях,  а  належність  до  учасників  бойових  дій
відповідно до пункту  11  статті  6  Закону  України  "Про  статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
        ,  то
суб'єкт владних повноважень своєю відмовою у призначенні пенсії за
віком на пільгових  умовах  за  статтею  16  Закону  України  "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
        ,  не порушив права позивача.
     Оскаржені  судові  рішення  ухвалені   з   додержанням   норм
процесуального та матеріального права, тому  передбачених  статтею
229  Кодексу  адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
підстав для їх скасування і ухвалення нового судового  рішення  не
вбачається.
     Керуючись статтями 223, 224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія    суддів    Вищого
адміністративного суду України
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Ленінського районного суду міста Харкова від 18 жовтня  2004  року
та ухвалу судової палати у  цивільних  справах  Апеляційного  суду
Харківської області від 07 грудня 2004 року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
 
     Судді:
     М.I. Цуркан  С.Є. Амєлін  М.I.  Гурін   Д.В.  Ліпський   В.В.
Юрченко