Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Співака В.I.

суддів:  Білуги С.В.

Гуріна М.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.,

при секретарі  Дашківській О.Є.,

за участю ОСОБА_1, представника Служби безпеки України Сітарчука Ю.В., представника управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області  Iльїна Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.12.03 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення заступника Голови Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України, Служби безпеки України, управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду   м. Києва зі скаргою на дії та рішення заступника Голови Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України, Служби безпеки України, управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.03 року ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті скарги.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03.12.03 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.03 року змінено, скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду та роз'яснено йому право на звернення до суду в позовному провадженні.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального  права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.03 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.12.03 року, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 (v0013700-97) від 03.12.97 року Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян згідно з вимогами частини 7 статті 248-6 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається в порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду, у зв'язку з чим провадження у справі закінчується. У разі з'ясування цих обставин при поданні скарги суддя відмовляє в її прийнятті й роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на загальних підставах, оскільки провадження в порядку, передбаченому главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) не може бути розпочате.

Суди дійшли вірного висновку, що вимоги скаржника про поновлення на роботі та про стягнення заробітної плати поєднуються між собою і повинні розглядатися в порядку позовного провадження.

Таким чином, судом правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись статтями  220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.12.03 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення заступника Голови Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України, Служби безпеки України, управління Служби безпеки України у  м. Києві та Київській області  - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.