ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              У Х В А Л А

                            IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     25 жовтня  2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :

     Суддів:  Бутенка В. I.,

     Лиски Т. О. (доповідач),

     Панченка О. I.,

     Сороки М. О.,

     Гончар Л. Я.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи  за  позовом   ОСОБА_1   до   Генеральної
прокуратури  України  про  визнання  неправомірними   дій   органу
державної влади,  -

                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

     Ухвалою Печерського районного суду м.  Києва  від  13  лютого
2004 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто в зв'язку з  невиконання
вимог ухвали від 02 лютого 2004 року про залишення позовної  заяви
без руху.

     Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10  червня  2004  року
апеляційна  скарга   ОСОБА_1  відхилена,  а   ухвала   Печерського
районного суду м. Києва від 13 лютого 2004 року залишена без змін.

     У касаційній скарзі на ухвалу Апеляційного суду м. Києва  від
10 червня 2004 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування  ухвали
в зв'язку з неправильним застосуванням норм  процесуального  права
та направлення справи на новий судовий розгляд.

     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

     Суди  першої  та  апеляційної  інстанцій   повно   встановили
обставини  справи  та  дали  їм  вірну  правову   оцінку,   дійшли
обгрунтованого висновку про повернення позовної  заяви,  оскільки,
як вбачається з матеріалів справи, позивач не  виправила  недоліки
позовної заяви, викладені в ухвалі від  02  лютого  2004  року,  у
встановлений судом строк, відповідно до вимог ст. ст. 137-139  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .

     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
при розгляді справи допущено порушення норм процесуального  права,
які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         як підстави
для зміни, скасування судового рішення, залишення  позовної  заяви
без розгляду або закриття провадження у справі.

     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити  без  задоволення,  оскільки  судові  рішення
ухвалені з додержанням норм  процесуального права, правова  оцінка
обставинам  у  справі  дана  вірно,  а  доводи  касаційної  скарги
висновків судів не спростовують.

     Таким чином, підстави для передачі справи на  розгляд  складу
колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

     Керуючись    ст.ст.   220-1,   223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

     У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 червня 2004  року  -  без 
змін .

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді :

     (підпис)  В. I. Бутенко

     (підпис)  Т. О. Лиска

     (підпис)  О. I. Панченко

     (підпис)  М. О. Сорока

     (підпис)  Л. Я. Гончар

     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска