ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
                    25 жовтня 2006 року  м.Київ
  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
     головуючого -  судді  Харченка В.В.,  суддів:  Берднік  I.С.,
Васильченко Н.В.,  Кравченко О.О., Матолича  С.В.,  при  секретарі
Білій - Грошко О.А., за участю представника скаржника Пицика Я.М.,
розглянувши в судовому  засіданні  справу  за  позовом  Відкритого
акціонерного  товариства  "Укрнафта"   до   Київського   обласного
управління  у  справах  захисту  прав  споживачів   про   визнання
недійсною постанови, за касаційною скаргою Відкритого акціонерного
товариства "Укрнафта" на постанову Господарського суду міста Києва
від 22 листопада  2005  року  та  ухвалу  Київського  апеляційного
господарського суду від 8 лютого 2005 року,-
 
     ВСТАНОВИЛА:
     Рішенням Господарського суду міста  Києва  від  22  листопада
2005 року, залишеним  без  змін  ухвалою  Київського  апеляційного
господарського суду від 8 лютого 2005 року у задоволенні  позовних
вимог Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до  Київського
обласного  управління  у  справах  захисту  прав  споживачів   про
визнання недійсною постанови № 1331 від 20  липня  2005  року  про
накладення стягнення відмовлено.
     Зазначені судові рішення вмотивовано тим, що оспорюваний  акт
прийнято   в   межах   компетенції   відповідача,   за   наявності
передбачених  Законом  підстав  та  з   дотриманням   встановленої
процедури.
     Не погоджуючись з  зазначеними  судовими  рішеннями  Відкрите
акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося з касаційною  скаргою,
у якій просить вищезазначені  рішення  Господарського  суду  міста
Києва від 22 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного
господарського  суду  від  8  лютого  2005   року   скасувати   та
задовольнити позов.
     В обгрунтування касаційної  скарги  скаржник  посилається  на
порушення норм матеріального права судами  першої  та  апеляційної
інстанцій.
     Зокрема скаржник посилається на  те,  що  при  розгляді  акту
перевірки дотримання законодавства про захист прав  споживачів,  в
порушення пункту 4 Положення про порядок накладення  та  стягнення
штрафів за порушення законодавства  про  захист  прав  споживачів,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  №  1177  від
17.08.2002р.  ( 1177-2002-п ) (1177-2002-п)
        ,    розгляд   акту   перевірки   був
проведений без представників  позивача  -  суб'єкта  господарської
діяльності.
     Касаційна скарга не містить посилання на  інші  підстави  для
скасування судових рішень та задоволення позову.
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  дослідивши матеріали справи та доводи касаційної  скарги
колегія суддів приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з таких підстав.
     Частиною 1 статті 220 Кодексу  адміністративного  судочинства
України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          встановлено,  що  суд  касаційної  інстанції
перевіряє правильність застосування  судами першої та  апеляційної
інстанцій норм матеріального  та  процесуального  права,  правової
оцінки  обставин  у  справі  і  не   може   досліджувати   докази,
встановлювати  та  визнавати  доведеними  обставини,  що  не  були
встановлені  в  судовому  рішенні,  та  вирішувати   питання   про
достовірність того чи іншого доказу.
     Судами першої  та  апеляційної  інстанцій  було  обгрунтовано
зроблено висновок про те, що позивача належним  чином  повідомлено
про час та місце розгляду справи про накладення стягнення з огляду
на повідомлення №№0009000, 011330 до Акту №000952.
     Оспорювана постанова відповідача  від  20.07.05р.  №1331  про
застосування фінансових санкцій до позивача  за  порушення  Закону
України  "Про  захист  прав  споживачів"  ( 1023-12 ) (1023-12)
          прийнята  з
дотриманням  норм  матеріального  права,  не   порушує   прав   та
охоронюваних Законом інтересів позивача.
     Доводи  касаційної  скарги  зазначений   висновок   суду   не
спростовують.
     Згідно з частиною 2 статті 220 КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції переглядає судові  рішення  судів  першої  та
апеляційної інстанцій у межах касаційної  скарги,  але  при  цьому
може встановлювати порушення норм матеріального чи  процесуального
права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
     На  підставі   зазначених   приписів   колегією   суддів   не
приймаються посилання скаржника на невірну оцінку  доказів  судами
першої та апеляційної інстанції, оскільки колегія суддів  доходить
висновків,  що  при  встановленні  вищезазначених  обставин  судом
апеляційної інстанції  не  було  порушено  норм  матеріального  та
процесуального права.
     Частиною 2 статті 214 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         встановлено, що
не може бути скасовано судове рішення з  мотивів  порушення  судом
норм  процесуального  права,  якщо  це  не  призвело  і  не  могло
призвести до неправильного вирішення справи.
     З огляду на викладене касаційна скарга вбачається  такою,  що
задоволенню не підлягає.
     Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів, -
 
                            ухвалила:
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Укрнафта" залишити без задоволення,  а  постанову  Господарського
суду міста Києва від 22 листопада 2005 року та  ухвалу  Київського
апеляційного господарського суду від 8 лютого  2005  року  -   без
змін.
     Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення.
     Головуючий  В.В.Харченко
     Судді  I.С.Берднік
     Н.В. Васильченко
     О.О.Кравченко           С.В. Матолич