ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м.Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В., при секретарі
Білій - Грошко О.А., розглянувши в судовому засіданні справу за
позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті
Рубіжному Луганської області про зобов'язання зарахувати стаж, за
касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті
Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського
суду від 18 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду
Луганської області від 13 січня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Рубіжанського міського суду від 18 листопада 2005,
залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області
від 13 січня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області про
зобов'язання зарахувати стаж було задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями
Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської
області звернулося з касаційною скаргою, у якій просить рішення
постанову Рубіжанського міського суду від 18 листопада 2005 та
ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 13 січня 2006 року
скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.
В обгрунтування скарги Управління Пенсійного фонду України в
місті Рубіжному Луганської області посилається на порушення судами
норм матеріального права, зокрема Закону України №1058 "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
від 09.07.03р. При цьому касатор вказує, що підприємства, де
працювала ОСОБА_1 не сплатили страхові внески : ВАТ "Краситель" -
за січень - вересень 2004 року, в сумі 1060366,15грн., ТОВ
"Краситель" - в сумі 1024395,25грн.
Та обставина, що вказані підприємства сплатили страхові
внески персонально за ОСОБА_1 не може, за твердженнями скаржника,
бути підставою для зарахування позивачу зазначеного періоду
роботи в страховий стаж, оскільки це є порушенням Закону України
"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
, який передбачає принципи солідарної системи
забезпечення.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Судами першої та апеляційної інстанцій повно та об'єктивно
з'ясовані обставини справи, наданим доказам дана відповідна
оцінка, та ухвалені законні та обгрунтовані рішення.
Судами як першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що
відповідач на порушення вимог ст.ст. 8, 21,24, Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
безпідставно відмовив позивачці в призначенні пільгової пенсії з
дати звернення за її призначенням.
Згідно зі ст..8 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
право на отримання
пенсії із солідарної системи мають громадяни України, які
застраховані у відповідності з цим Законом і мають необхідний для
призначення пенсії страховий стаж. До страхового стажу у
відповідності зі ст.24 Закону входить період на протязі якого
особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному
страхуванню, за який необхідно щомісячно вносити страхові внески у
сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Як встановлено судами по справі 5 жовтня 2005 року ВАТ
"Краситель" перерахувало на рахунок Пенсійного фонду 394,10 грн. з
призначенням платежу за позивачку за період з 1 січня 2004 року по
31 березня 2004 року, а 6 жовтня 2005 року ТОВ "Рубіжанський
Краситель" перерахувало на рахунок Пенсійного фонду 431,19 грн. з
призначенням платежу за позивачку за період з 1 червня 2005 року
по 31 червня 2005 року.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій
обгрунтовано дійшли висновку, що позивачка мала право у
відповідності з зазначеним вище Законом отримувати пенсію на
пільгових умовах так як в неї було достатньо трудового стажу, на
відсутність якого посилався відповідач, та правильно задовольнили
її вимоги.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті
Рубіжному Луганської області залишити без задоволення, а постанову
Рубіжанського міського суду від 18 листопада 2005 року та ухвалу
Апеляційного суду Луганської області від 13 січня 2006 року - без
змін.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 травня
2006 року, якою було зупинено виконання постанови Рубіжанського
міського суду від 18 листопада 2005 року по справі №22-а-22/2005
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті
Рубіжному Луганської області про зобов'язання зарахувати стаж
скасувати.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ I.С.Берднік
/підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко /підпис/ С.В. Матолич
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко