ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Степашка О.I.
суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Костенка М.I., Усенко
Є.А.
при секретарі Міненку О.М.
з участю представника позивача Урицького О.П.
представника відповідача Кіяшка С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському
районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 10
серпня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 14 грудня 2005 року в справі № 32/287 за позовом
відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія
"Гарант - АВТО" в особі Київської дирекції страхування "Гарант -
АВТО - Сіті" до державної податкової інспекції у Шевченківському
районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а :
В травні 2005 року відкритим акціонерним товариством
"Українська страхова компанія "Гарант - АВТО" в особі Київської
дирекції страхування "Гарант - АВТО - Сіті" заявлений позов про
визнання недійсними податкових рішень про застосування та
стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі
133 500 грн. та штрафні санкції в сумі 6 675 грн. за порушення
вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
щодо ведення податкового обліку.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що при веденні
податкового обліку була допущена та самостійно виправлена лише
описка, і не було допущено методологічної чи іншої помилки.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивач при
складанні декларації з податку на доходи допустив методологічну
помилку, що призвело до невірно визначення податкового
зобов'язання.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10 серпня 2005
року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 14 грудня 2005 року, позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач не допустив помилки
при складанні декларації, а лише описку, яку самостійно виявив та
виправив, і що ця описка не призвела до заниження або завищення
суми його податкового зобов'язання з податку на прибуток,
належного до сплати за звітний податковий період.
В касаційній скарзі ДПI у Шевченківському районі м. Києва
просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові,
посилається на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено
судами першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до ДПI у
Шевченківському районі декларацію з податку на доходи за I
півріччя 2004 року, у якій в рядку 15 "Загальна сума податків до
сплати" (податкове зобов'язання наростаючим підсумком за I
півріччя 2004 року) зазначив 133,5 тис. грн.
У рядку 16 цієї декларації "Зменшення нарахованої суми
податку" поставлено прочерк.
В рядку 17 декларації "Податкове зобов'язання звітного
періоду" (П квартал 2004 року), яке за формулою повинно
визначатися як різниця рядка 15 та рядка 16, був також поставлений
прочерк, в той час як згідно формули цей рядок повинен мати
показник 133,5 тис. грн.
Незважаючи на те, що рядок 17 був заповнений з помилкою, у
рядку 20 "Сума податку до сплати" позивач правильно зазначив 73,0
тис. грн.
Допущена у декларації за I півріччя 2004 року помилка
виправлена позивачем шляхом подачі уточнюючої декларації. Крім
того, позивач до подав відповідачу до перевірки пояснюючу записку,
в якій зазначив про зміст допущеної описки.
Неправильне заповнення рядка 17 декларації не призвело до
помилки у визначенні розміру належних до сплати податкових
зобов'язань позивача по податку на прибуток за I півріччя 2004
року.
Визначена позивачем у податковій декларації сума податкового
зобов'язання в розмірі 73,0 тис. грн. сплачена в повному обсязі та
у встановлені строки.
З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанцій
обгрунтовано дійшли висновку, що допущена позивачем помилка не
може бути визначена як методологічна чи інша помилка, що призвела
до заниження або завищення сум податкового зобов'язання та така,
що дає підстави для донарахування податок на прибуток і штрафні
санкції.
Доводи касаційних скарг висновки судів першої та апеляційної
інстанцій не спростовують.
Ухвалені судові рішення відповідають вимогам закону і
матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування не
встановлено.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а
рішення господарського суду міста Києва від 10 серпня 2005 року та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня
2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом
одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути
оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.I. Степашко
Судді М.I. Костенко
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
З оригіналом згідно: