ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого - Харченка В.В.
суддів - Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі - Деревенському I.I.
з участю - представника ТОВ "В.Е.В." - Переметчика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 26 вересня 2005 року
в справі за позовом Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою
відповідальністю "В.Е.В.", Приватного підприємства "Арго" про
визнання угоди недійсною,
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2004 року ДПА у Дніпропетровській області звернулась
в суд з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання недійсною
усної угоди купівлі-продажу паперових мішків, укладеної між ТОВ
"В.Е.В." (продавець), ПП "Арго" (покупець) на суму 17 760 грн.
(про що свідчать рахунок-фактура від 8 листопада 2002 року №
152/02, накладна № 174 від 11 листопада 2002 року, податкова
накладна від 11 листопада 2002 року № 185, платіжне доручення від
11 листопада 2002 року).
При цьому позивач посилався на те, що рішенням Ленінського
районного суду м. Дніпропетровська від 9 грудня 2003 року визнані
недійсними установчі документи ПП "Арго" та первинні бухгалтерські
документи за підписом Довженка Ю.А.; та ця угода укладена з метою
завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки
невстановлені особи, здійснюючи від імені ПП "Арго" його
засновника та керівника протиправну фінансово-господарську
діяльність, при цьому ухилялись від сплати податкових платежів до
бюджету, що суперечить вимогам чинного законодавства з питань
оподаткування, наносить велику матеріальну шкоду державі та
суспільству.
Позивач також просив стягнути з ТОВ "В.Е.В." у дохід держави
17 760 грн., отриманих за вказаною угодою; стягнути з ПП "Арго"
на користь ТОВ "В.Е.В." товарно-матеріальні цінності, отримані за
цією угодою.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9
грудня 2004 року позов задоволено.
Визнано недійсною угоду купівлі-продажу паперових мішків від
11 листопада 2002 року на суму 17 760 грн., укладену між ТОВ
"В.Е.В." та ПП "Арго".
Стягнуто з ТОВ "В.Е.В." на користь держави 17 760 грн..
Стягнуто з ПП "Арго" на користь ТОВ "В.Е.В." паперові мішки в
кількості 18 500 грн., отримані за усною угодою купівлі-продажу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 26 вересня 2005 року рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 9 грудня 2004 року скасовано, у
позові відмовлено.
В касаційній скарзі ДПА у Дніпропетровській області,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного суду від 26 вересня 2005 року та
залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 9 грудня 2004 року.
В суд касаційної інстанції представник ДПА у
Дніпропетровській області не з,явився, належним чином повідомлений
про місце і час касаційного розгляду справи, що підтверджується
розпискою.
Письмових запереченнь щодо поданої касаційної скарги інші
особи, що беруть участь у справі, не подали.
В суді касаційної інстанції представник ТОВ "В.Е.В." -
Переметчик О.В. вважав постанову суду апеляційної інстанції
законною та обгрунтованою.
Представник ПП "Арго" в суд касаційної інстанції не з'явився,
належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи в
касаційному порядку відповідно до вимог ст. 35 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши доповідь судді Берднік I.С., пояснення
представника ТОВ "В.Е.В." - Переметчика О.В., перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ДПА у Дніпропетровській ообласті
про визнання недійсною усної угоди купівлі-продажу паперових
мішків від 11 листопада 2002 року на суму 17 760 грн., укладену
між ТОВ "В.Е.В." та ПП "Арго"; суд першої інстанції виходив з
того, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 9 грудня 2003 року були визнані недійсними установчі документи
ПП "Арго" (статут, первинні бухгалтерські документи за підписом
Довженка Ю.А.) та комерційна діяльність, реєстрація підприємства
відбувалась на підставну особу Довженко Ю.А. без наміру
здійснювати підприємницьку діяльність, а дії осіб, які уклали
угоду з боку ПП "Арго" спрямовані на приховання від оподаткування
прибутків та доходів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та про
відмову в задоволенні позову.
За змістом ст. 49 ЦК України (в редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною
інтересам держави та суспільства. Правові наслідки такої угоди
залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від
виконання угоди - обома сторонами чи однією.
Тому встановлення умислу підприємства на укладення угоди з
метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є предметом
дослідження у справі.
Судження, висновки суду, викладені у рішенні Ленінського
районного суду м. Дніпропетровська, яким були визнані недійсними
установчі документи ПП "Арго" та первинні бухгалтерські документи
за підписом Довженка Ю.А. (що зареєстрував підприємство на
прохання інших осіб, за плату), не є обов,язковим для
господарського суду щодо фактів, які мають значення для вирішення
даного спору.
Рішення районного суду не звільняє господарський суд від
встановлення умислу підприємства на укладення угоди, що суперечить
інтересам держави та суспільства.
Юридичним наслідком скасування державної реєстрації
підприємства з підстав визнання його установчих документів
недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час
якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому
числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації
підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з
моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з
державного реєстру.
Судом не встановлено обставин на підтвердження того, що
укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам
держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать
про те, що ПП "Арго" сплатило продавцю в ціні товару податок на
додану вартість.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний
висновок, що висновок суду першої інстанції про суперечність
спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково
грунтується на обставинах, які не мали правового значення для
справи.
Сама по собі угода про продаж паперових мішків не є такою, що
суперечить інтересам держави та суспільства. Такий товар не
виключено законом із цивільного обігу, на торгівлі ним не
вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень
стосовно його купівлі-продажу.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29 вересня 2005 року ухвалена з дотриманням норм матеріального
і процесуального права. Підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 вересня
2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий - Харченко В.В.
Судді - Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолич С.В.