ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Степашка О.I.
суддів: Ланченко Л.В.,Пилипчук Н.Г., Костенка М.I., Усенко
Є.А.
при секретарі Міненку О.М.
з участю представника відповідача Красовського А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12
грудня 2005 року в справі № 18/195 за позовом Державного
підприємства Міністерства оборони України "Львівський
лісокомбінат" до Костопільської міжрайонної державної податкової
інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а :
В липні 2005 року державним підприємством Міністерства оброни
України "Львівський лісокомбінат" заявлений позов про визнання
недійсними податкових рішень про застосування та стягнення
податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних
санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість від
01.09.2003, 23.09.2003; 30.12.2003; 10.02.2004; 17.02.2004;
25.02.2004; 03.03.2004; 09.03.2004; 10.03.2004; 18.03.2004;
19.03.2004; 22.03.2004; 23.04.2004; 16.08.2004; 01.09.2004;
23.11.2004; 01.12.2004; 21.12.2004; 25.01.2005; 26.01.2005;
16.02.2005; 17.02.2005; 21.02.2005, всього на суму 90 921 грн. 16
коп.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що ухвалою Львівського
господарського суду від 22 серпня 2003 року порушено провадження у
справі про банкрутство позивача та введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів боржника.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що дізнався
про порушення справи про банкрутство лише 03.03.2005 та що ухвалою
Львівського господарського суду від 31.05-03.06.2005 заяву про
банкрутство щодо позивача залишено без розгляду.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 5
вересня 2005 року в позові відмовлено з тих підстав, що відповідач
не був поінформований про мораторій, та що заява про банкрутство
позивача залишена без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
12 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та
ухвалене нове рішення, яким позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що по податкових зобов'язаннях, які
виникли в період дії мораторію, штрафні санкції за їх невиконання
або неналежне невиконання, не нараховуються.
В касаційній скарзі Костопільська МДПI просить скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення
суду першої інстанції, посилається на порушення норм матеріального
права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки
ухвалою Львівського господарського суду від 22 серпня 2003 року
порушено провадження у справі про банкрутство позивача і введено
мораторій на задоволення вимог кредиторів, то протягом дії
мораторію не нараховується неустойка(штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання
грошових та податкових зобов'язань.
Проте з обгрунтованістю такого висновку не можна погодитися,
враховуючи наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це
зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань
щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін
виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення
заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),
застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати
протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові
(економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які
підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід
застосовувати у контексті зі ст.1 Закону, де наведене саме
визначення мораторію.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить
про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових
зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію,
а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже,
нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не
виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі
виконавчих документів коштів на виконання таких грошових
зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, грунтується на
законі.
Однак суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили час
настання терміну виконання зобов'язань відносно дати прийняття
рішення про введення мораторію, не дали цим обставинам відповідної
юридичної оцінки, ухвалили судові рішення без врахування цих
обставин.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, текст вступної
та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції, яка
була проголошена в судовому засіданні не відповідає тексту
вступної та резолютивної частини постанови, яка складена у повному
обсязі.
Зазначені недоліки не можуть бути усунені судом касаційної
інстанції, що є підставою для скасування ухвалених по справі
судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 227, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної
податкової інспекції задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12
грудня 2005 року та рішення господарського суду Рівненської
області від 5 вересня 2005 року скасувати, справу направити на
новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом
одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути
оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.I. Степашко
Судді М.I. Костенко
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
З оригіналом згідно: