К/скарга №К-10576/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Карася О.В.
Костенка М.I.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: Зелінської Н.М.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Деснянському районі м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.06.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.08.2005 р.
у справі №33/62
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санлорі"
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі
м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Санлорі" звернулось з позовом до ДПI у Деснянському
районі м.Києва про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень №0001422306/0 від 06.05.2004 р., №0001422306/1
від 28.05.2004 р., №0001422306/2 від 12.08.2004 р., №0001422306/3
від 13.10.2004 р., якими до позивача застосовані штрафні санкції,
з врахуванням змін внесених в результаті адміністративного
узгодження, в розмірі 61713,00 грн. за порушення п.1, 2, 11 ст.3
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 13.06.2005 р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 16.08.2005 р., позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що відпуск паливно-мастильних
матеріалів (ПММ) зі зберігання на підставі талонів та смарт-карток
не підпадає під визначення розрахункових операцій, встановлених
ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
і відповідно не проводиться через реєстратор
розрахункових операцій. Відпуск ПММ зі зберігання на підставі
талонів та смарт-карток не є розрахунковою операцією в готівковій
та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо). Крім того, податкові
повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, так як штрафні санкції за порушення законодавства про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг не є податковим боргом.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
ДПI у Деснянському районі м.Києва, у якій ставиться питання про
скасування судових рішень з підстав неправильного застосування
норм матеріального права.
Свої доводи скаржник обгрунтовує тим, що придбання за
безготівкові кошти талонів та смарт-карток на пальне не звільняє
позивача від обов'язку проведення операцій по відпуску товару за
такими талонами через реєстратор розрахункових операцій, талони та
смарт-картки не можуть використовуватись лише як акт
приймання-передачі, оскільки право власності на товар може настати
лише при передачі пального, а факт переходу права власності від
продавця до контрагентів підтверджується поверненням такого талону
продавцю.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не подав,
представника у судове засідання касаційної інстанції не направив,
про час та місце розгляду справи повідомлений. Справу розглянуто
відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у справі, відповідачем здійснено перевірку
господарської одиниці позивача автозаправної станції розташованої
за адресою: м.Київ, пр-т Карельський, 3-а, в результаті якої
встановлено факт реалізації пального по талонам і по терміналу
без застосування реєстратора розрахункових операцій та
роздрукування відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, тобто
паливно-роздавальні колонки, які встановлено на автозаправній
станції, не функціонують в системі з реєстратором розрахункових
операцій.
Форма розрахунків по талонам та через термінал по
смарт-картам не запрограмована в реєстраторі розрахункових
операцій типу Mіnі 600.04 МЕ (заводський №90000785). Всього без
використання реєстратора розрахункових операцій, по талонах
відпущено пального на загальну суму 10625,60 грн. та через
термінал - на загальну суму 1700,10 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов,
виходили з того, що між позивачем та ТОВ "КЛО" було укладено
договір купівлі-продажу нафтопродуктів №3/С від 15.05.2000 р. та
№2/С від 01.05.2000 р. про приймання на тимчасове зберігання
нафтопродуктів з подальшим відпуском (заправкою) по талонам та
старт-картам ТОВ "КЛО". Оскільки позивач по талонах та
смарт-картах ТОВ "КЛО" здійснює не продаж паливно-мастильних
матеріалів, а відпуск нафтопродуктів, що знаходяться у нього на
зберіганні, смарт-карти не використовуються як платіжний засіб чи
засіб розрахунку, а тому позивач не повинен використовувати РРО та
видавати розрахункові документи під час відпуску ПММ.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
2 (із змінами, внесеними згідно із Законом України від
21.12.2000 р. № 2156-III ( 2156-14 ) (2156-14)
) (далі у тексті Закон "Про
РРО") реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними
особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими
підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які
здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних
чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг, а також
уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності,
які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(в
редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III ( 1776-14 ) (1776-14)
), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють
розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі
(із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)
при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг зобов'язані проводити
розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги)
через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та
переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових
операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадк ах,
передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок.
Стаття 2 зазначеного закону містить визначення "розрахункової
операції", а саме: це приймання від покупця готівкових коштів,
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем
реалізації товарів (послуг).
Талони та смарт-картки при здійсненні операцій не можуть
використовуватися лише як акт приймання-передачі, оскільки право
власності на товар (пальне) може виникнути лише у разі передачі
пального. Факт переходу права власності від позивача до
контрагентів підтверджується поверненням талона продавцеві.
Відсутність талона позбавляє права на отримання пального.
Відповідно до Закону касовий чек є розрахунковим документом,
який підтверджує факт продажу товару.
Згідно із вимогами чинного законодавства (Технічні вимоги до
спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для
автозаправних станцій, встановлені Додатком № 7 до протокольного
рішення від 27.06.2002 р. №13 Державної комісії з питань
впровадження електронних систем і засобів контролю та управління
товарним і грошовим обігом, вимоги щодо реалізації фіскальних
функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер
застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 18.02.2002 р. № 199 ( 199-2002-п ) (199-2002-п)
) реалізація пального через
АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих
комп'ютерно-касових систем, які повинні бути включені до
Держреєстру, відповідати вищевказаним Технічним вимогам до ЕККА та
повинні забезпечувати відпуск пального в єдиному циклі з
друкуванням фіскального касового чека.
Зазначений документ встановлює перелік додаткових вимог щодо
реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових
операцій, зокрема, у єдиному нерозривному технологічному циклі
управління відпусканням пального, реєстрацію об'єму (в літрах) та
вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування
окремо за готівковою та кожною безготівковою формами оплати;
формування та друкування звітів установленої форми, при цьому чеки
Х- і Z-звітів ЕККА повинні додатково містити дані про фактичний
об'єм (у літрах) пального кожного найменування, прийнятого в
розхідні резервуари АЗС протягом звітного періоду, загальний
об'єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного
найменування, відпущеного за готівковою та кожною безготівковою
формою оплати протягом звітного періоду.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не
застосовуються якщо в місці отримання товарів операції з
розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля
тощо).
Таким чином, при вирішення даного спору суттєве значення має
те, яким чином здійснювався відпуск пального (із застосуванням
спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, що забезпечують
відпуск пального в єдиному циклі з друкуванням фіскального
касового чека чи з окремих ємностей, не підключених до
паливно-роздавальних колонок, спеціально призначених для
зберігання та відпуску попередньо оплачених оптових партій
пального, або пального, що знаходиться на відповідальному
зберіганні без набуття права власності на них утримувачем,
оформленому відповідними договорами).
За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не
можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене,
всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та
заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від
встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами
законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Деснянському районі м.Києва задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м.Києва від 13.06.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.08.2005 р. - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Л.В.Ланченко
Судді (підпис) О.В.Карась
(підпис) М.I.Костенко
(підпис) Н.Г.Пилипчук
(підпис) О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 30.10.2006 р.
Згідно з оригіналом:
Суддя Вищого адміністративного суду України Л.В.Ланченко