Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів:  Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

за участю представників:

позивача - Семілєтової Ю.В.

розглянувши касаційну скаргу ДПI у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Господарського суду м. Києва від 26 грудня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2006 року

у справі  25/468

за позовом ДПI у Шевченківському районі м. Києва до ТОВ "ЗХМ", ПП "Велена"

про визнання недійсною угоду,

встановила:

У листопаді 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання угоди, укладеної між ТОВ "ЗХМ" та ПП "Велена" недійсною та стягнення із ПП "Велена" на кристь держави 27 650, 00 грн. з підстав передбачених ст. 49 ЦК УРСР (1540-06) .

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2004 року установчі документи: статут та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ЗХМ" визнані недійсними з моменту їх реєстрації

Постановою Господарського суду м. Києва від 26.12.2005 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2006 року, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, у липні 2003 року між ТОВ "ЗХМ" та ПП "Велена укладено договір № ДГ-1/2034 від 09.07.2003 року, згідно з яким ПП "Велена" отримало товар на загальну суму 27 650, 00 грн..

Виконання договору підтверджується податковою накладною № 17 від 10.07.2003 року на суму 27 650,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 4 608,33 грн.), платіжним дорученням № 138 від 10.07.2003 року, та випискою банку про списання коштів з рахунку відповідно до вказаного платіжного доручення.

За наслідками позапланової документальної перевірки щодо дотримання податкового законодавства ТОВ "ЗХМ" позивачем нараховані податкові зобов'язання та встановлені штрафні санкції у зв'язку з несплатою податків по укладеному та виконаному договору.

Згідно з п.п. а, б п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податів не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п.1.4 та п. 1.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 429 (z1023-02) від 16.09.2002 року, при проведенні комплексної документальної перевірки складається один зведений акт комплексної перевірки; акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених в ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірки.

Відповідно до Iнструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 (z0268-01) від 17.03.2001 року, на підставі вказаного акту перевірки уповноваженою особою податкової служби виноситься відповідне рішення про донарахування суми податку, яка повинна бути сплачена особою, відносно якої встановлене відповідне податкове правопорушення, а також відповідні фінансові санкції, тобто вказаним податковим рішенням встановлюється і саме податкове правопорушення, і санкції за його здійснення.

З аналізу вказаних норм випиває, що порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства ( у тому числі несплата податку на додану вартість або заниження сплати цього податку) встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксується у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку. Податковим законодавством не передбачені інші документи, які можуть підтверджувати наявність виявлених порушень податкового або валютного законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно доведено, що у матеріалах справи відсутній такий, що відповідає викладеним вище нормам, акт перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЗХМ" із зазначенням факту порушення податкового законодавства по договору, також, рішення, винесене на підставі вказаного акту, та докази невиконання порушником податкового законодавства такого рішення, що свідчить про відсутність належних доказів порушення   ТОВ "ЗХМ" податкового законодавства по договору.

Судова колегія погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції, про те, що позивачем не доведений факт укладання між відповідачами договору з метою, яка суперечить інтересам держави.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок не спростовують.

Суди з дотриманням вимог матеріального і процесуального права постановили обгрунтовані рішення, а тому підстав для їх перегляду з мотивів викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

ухвалила :

Касаційну скаргу ДПI у Шевченківському районі м. Києва без задоволення .

Постанову Господарського суду м. Києва від 26 грудня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2006 року - без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.