ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     25 жовтня 2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів:  Бутенка В.I.,

     Сороки М.О. (доповідача),

     Горбатюка С.А.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи  за  скаргою  ОСОБА_1на  неправомірні  дії
Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - ДПI),

                           встановила:

     У квітні  2004  року  ОСОБА_1подала  скаргу  на  неправомірну
бездіяльність посадових осіб  ДПI,  посилаючись  на  те,  що  вона
звернулась із заявою до суб'єкта оскарження, у якій зазначала,  що
згідно своїх релігійних переконань і  на  підставі  ст.  1  Закону
України "Про державний реєстр фізичних осіб -  платників  податків
та інших обов'язкових платежів"  ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
          відмовляється  від
присвоєного їй проти  волі  ідентифікаційного  номера  та  просила
ліквідувати цей номер і залишити за нею раніше  встановлену  форму
обліку  платників  податків  та  обов'язкових  платежів,   але   в
задоволенні її  заяви  було  відмовлено.  Вважаючи  зазначені  дії
суб'єкта  оскарження  незаконними,   такими,   що   порушують   її
конституційні права, просила задовольнити скаргу.

     Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 5 травня
2004  року,  залишеним  без   змін   ухвалою   апеляційного   суду
Херсонської області від 6 липня 2004 року, скаргу задоволено.

     У касаційній скарзі ОДПI, посилаючись на порушення судом норм
матеріального права, просить судові рішення скасувати.

     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         підстави для їх обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення,  а  рішення
Дніпровського районного суду м. Херсона від 5 травня 2004  року  і
ухвалу апеляційного суду Херсонської  області  від  6  липня  2004
року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді _________________  Бутенко В.I. 

     _________________  Сорока М.О.

     _________________  Гончар Л.Я. 

     _________________  Лиска Т.О.

     _________________  Панченко О.I.