ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                    і м е н е м  У к р а ї н и

     25 жовтня 2006 року  м. Київ

     Колегії  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     головуючого  Смоковича М.I.,

     суддів: Весельської Т.Ф.,  Горбатюка  С.А.,  Мироненка  О.В.,
Чумаченко Т.А.,

     розглянувши у письмовому провадженні в  касаційній  інстанції
адміністративну справу

     за скаргою ОСОБА_1  на  бездіяльність  Стрийського  районного
управління Пенсійного Фонду України (далі - Стрийського  районного
управління ПФУ), провадження по якій відкрито

     за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міського
суду  Львівської  області  від  5  грудня  2003  року  та   ухвалу
Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2004 року,

                      в с т а н о в и л а :

     У грудні 2002 року ОСОБА_1. звернулася в суд  зі  скаргою  на
неправомірну бездіяльність Стрийського районного управління ПФУ.

     Вимоги обгрунтовувала тим, що є інвалідом війни першої групи.
Згідно довідки МСЕК її захворювання пов'язане  з  перебуванням  на
фронті.

     Однак, суб'єкт оскарження вказав, що вона  не  має  права  на
отримання  пенсії  відповідно  до  Закону  України  "Про  пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ"  ( 2262-12 ) (2262-12)
          .

     Вважала відмову незаконною та  просила  зобов'язати  суб'єкта
оскарження призначити пенсію відповідно до зазначеного Закону.

     Рішенням Стрийського міського суду Львівської області  від  5
грудня 2005 року, залишеним без зміни  ухвалою  Апеляційного  суду
Львівської області від 22 березня 2004 року, в задоволенні  скарги
відмовлено.

     У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1.  просила судові  рішення
скасувати, покликаючись на порушення судами норм  матеріального  і
процесуального права, та постановити нове рішення про  задоволення
скарги.

     Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення  з  таких
підстав.

     Відмовляючи у  скарзі  суди  виходили  з  того,  що  ОСОБА_1.
працювала в Збройних Силах СРСР, а не проходила військову службу.

     Такий висновок судів відповідає обставинам справи  та  нормам
матеріального права.

     Судами, на підставі досліджених доказів, яким дана  правильна
правова оцінка, встановлено, що заявниця  не  проходила  військову
службу в Збройних силах СРСР, а працювала по найму.

     Закон України "Про пенсійне забезпечення  військовослужбовців
та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"
( 2262-12 ) (2262-12)
           визначає   умови,   норми   і   порядок   пенсійного
забезпечення громадян України - військовослужбовців  Збройних  Сил
України, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР.

     Отже, висновки судів про те, що  заявниця  не  має  права  на
отримання пенсії за вище вказаним Законом є правильними.

     Доводи,  викладені  в  касаційній  скарзі,  не   спростовують
висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

     Таким чином, суди не допустили порушень норм матеріального  і
процесуального права при ухваленні  оскаржуваних  судових  рішень,
підстав для їх скасування чи зміни не має.

     Керуючись ст.ст.  223,  224,  231  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

     Рішення Стрийського міського суду Львівської  області  від  5
грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного  суду  Львівської  області
від 22 березня 2004 року по даній справі залишити без зміни.

     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за  винятковими  обставинами  до  Верховного  Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

     Головуючий  (підпис)   Смокович М.I.

     судді:  (підпис)  Весельська Т.Ф.

     (підпис)  Горбатюк С.А.

     (підпис)  Мироненко О.В.

     (підпис)  Чумаченко Т.А.

     з оригіналом згідно  суддя Смокович М.I.: