ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 жовтня 2005 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Співака В.I.
 
     суддів Білуги С.В.
 
     Гаманка О.I.
 
     Заїки М.М.
 
     Загороднього А.Ф.,
 
     при секретарі Дашківській О.Є.,
 
     за участю позивача ОСОБА_1,
 
     розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1  на
рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.02.2005р.
та  ухвалу   апеляційного   суду   Кіровоградської   області   від
22.06.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до головного  управління
Пенсійного   фонду   України   в   Кіровоградській   області   про
встановлення пільгового стажу роботи та  стягнення  заборгованості
по пенсійному забезпеченню, -
 
                           встановила:
 
     У  вересні  2004  року  ОСОБА_1  звернувся   до   Ленінського
районного суду м. Кіровограда з позовом  до  головного  управління
Пенсійного   фонду   України   в   Кіровоградській   області   про
встановлення пільгового стажу роботи та  стягнення  заборгованості
по пенсійному забезпеченню.
 
     Рішенням  Ленінського  районного  суду  м.  Кіровограда   від
24.02.2005р. в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
 
     Ухвалою  апеляційного  суду   Кіровоградської   області   від
22.06.2005р.  апеляційну  скаргу   ОСОБА_1   було   залишено   без
задоволення, а рішення Ленінського районного суду  м.  Кіровограда
від 24.02.2005р. залишено без змін.
 
     ОСОБА_1  подав  касаційну  скаргу,  в  якій  просить  рішення
Ленінського районного суду  м.  Кіровограда  від  24.02.2005р.  та
ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від  22.06.2005р.
скасувати та направити справу на  новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції.
 
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судом першої та апеляційної інстанції  було  встановлено,  що
ОСОБА_1 у 1991 році  звернувся  до  органів  Пенсійного  фонду  за
призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та з 25.05.1991р.
йому  був  призначений  даний  вид  пенсії.  Позивач   продовжував
працювати до 01.02.2001р. і даний стаж  роботи  відповідачем  було
зараховано до пільгового  при  проведенні  перерахунку  пенсії.  З
14.05.1992р. ОСОБА_1 була встановлена 3-тя  група  інвалідності  у
зв'язку з  профзахворюваннями.  Позивач  просив  врахувати  період
роботи, за який йому була встановлена група інвалідності, до стажу
роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі
шкідливими  умовами,  який  дає  право  на  призначення  пенсії  у
пільгових розмірах.
 
     Відповідно  до  ст.   13   Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
          на  пільгових  умовах  мають  право  на
пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи  працівники,
зайняті повний робочий день на підземних  роботах,  на  роботах  з
особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком
N   1   виробництв,   робіт,   професій,   посад   і   показників,
затверджуваним Кабінетом  Міністрів  України,  і  за  результатами
атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення  50  років  і
при стажі роботи не менше 20 років, з них не  менше  10  років  на
зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при  стажі
роботи не менше 15 років, з них не менше  7  років  6  місяців  на
зазначених роботах.
 
     Працівникам, які мають  не  менше  половини  стажу  роботи  з
особливо шкідливими і особливо важкими умовами  праці,  пенсії  на
пільгових умовах призначаються із зменшенням  віку,  передбаченого
статтею 12 цього Закону, на 1  рік  за  кожний  повний  рік  такої
роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;.
 
     Згідно ст. 56  Закону  України  "Про  пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
         до  стажу  роботи  зараховується  час  перебування  на
інвалідності у зв'язку з  нещасним  випадком  на  виробництві  або
професійним  захворюванням  зараховується  до  стажу  роботи   для
призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими
умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових  умовах
і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
 
     Отже суди першої  та  апеляційної  інстанції  дійшли  вірного
висновку, що стаття 56 Закону України "Про пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
         розповсюджується на  осіб,  які  до  отримання  пенсії
знаходились на групі інвалідності і при призначенні  таким  особам
пенсії за віком  на  пільгових  умовах  даний  час  зараховується.
Оскільки  позивачу  пенсія  за  віком  на  пільгових  умовах  була
встановлена до призначення групи інвалідності, то дія даної статті
на нього не розповсюджується.
 
     Таким чином, судами першої  та  апеляційної  інстанції  вірно
дана правова оцінка обставин по справі, а тому касаційна скарга не
підлягає задоволенню, а рішення судів необхідно залишити без змін.
 
     Керуючись  ст.ст.  212,  220,  221,  223,  224,  230  Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів -
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Ленінського районного суду  м.  Кіровограда  від  24.02.2005р.  та
ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від  22.06.2005р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до  головного  управління  Пенсійного
фонду  України  в   Кіровоградській   області   про   встановлення
пільгового стажу роботи та стягнення заборгованості по  пенсійному
забезпеченню - без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий В.I. Співак
 
     Судді С.В. Білуга
 
     О.I. Гаманко
 
     М.М. Заїка
 
     А.Ф. Загородній