ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                         IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19 жовтня  2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого -  Конюшко К.В.
     суддів: Шипуліної Т.М., Карася О.В.,  Степашко О.I., Маринчак
Н.Є.
     при секретарі Бойченко Ю.П.
     за участю:
     від позивача Ястреба Д.А.
     від відповідача Семілєтової Ю.В.
     розглянула у відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі  м.  Києва
на рішення Господарського суду м. Києва від 22 липня 2005 року  та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від  13  грудня
2005 року  по справі № 33/189-46/372 за  позовом  ВАТ  "Українська
страхова  компанія  "Гарант-АВТО"  в  особі   Київської   дирекції
страхування "Гарант-АВТО-Сіті" до Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення .
     Заслухавши доповідь  судді Шипуліної  Т.М.,  пояснення  осіб,
які з'явилися в судове засідання,  перевіривши  доводи  касаційної
скарги щодо дотримання судами   першої  та  апеляційної  інстанцій
норм матеріального  та   процесуального  права,  а  також  правову
оцінку обставин у справі, колегія
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
     В березні 2004 року позивач ВАТ "Українська страхова компанія
"Гарант-АВТО"   в    особі    Київської    дирекції    страхування
"Гарант-АВТО-Сіті"   звернувсяв  суд  з   позовом   до   Державної
податкової  інспекції  у  Шевченківському  районі  м.  Києва   про
визнання      недійсним      податкового      повідомлення-рішення
№171/23-6/24580961 від  23.02.2004р.  про  визначення  податкового
зобов'язання позивача за платежем "податок на прибуток" в  розмірі
24 840,00 грн.
     Вказували, що позивач має  право  створювати  та  здійснювати
свою  господарську  (страхову)   діяльність   через   відокремлені
підрозділи страховиків, що не є юридичними особами. Діяльність КДС
"Гарант-АВТО-Сіті" регулюється Положенням, згідно  якого,  накази,
розпорядження, положення, інструкції та інші  внутрішні  документи
ВАТ "УСК "Гарант-АВТО" є обов'язковими для виконання філією.
     Крім  того,  ВАТ  "УСК  "Гарант-АВТО"   як   юридична   особа
перестраховує  ризики  по  укладеним  відокремленими  структурними
підрозділами від її імені договорам страхування.
     До того  ж,  ВАТ  "УСК  "Гарант-АВТО"  здійснює  перерозподіл
ризику,  тобто  частину  виконання  зобов'язань  по  ризиках,  які
перевищують максимальний обсяг  страхових  зобов'язань  по  філії,
приймає на себе, а філія залишається відповідальною лише у розмірі
своєї частини, то валовий  дохід  КДС  "Гарант-АВТО-Сіті"  повинен
складатись  із  сум  перевищення  валових  внесків  за  договорами
страхування, одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду над
сумами валових внесків, перерахованих по перерозподілу ризиків  до
ВАТ "УСК "Гарант-АВТО" та інших структурних підрозділів.
     Страхові платежі, які отримує  страхова  компанія  від  своїх
структурних підрозділів, мають оподатковуватись за ставкою 3 % від
суми  валового  доходу,  одержаного  від   страхової   діяльності,
відповідно до норм  пп.7.2.1.  п.7.2.  ст.7  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        . При  здійсненні
перестрахування   ризиків   страховиком-юридичною   особою    сума
отриманих  таким  страховиком   страхових   платежів   для   цілей
оподаткування  зменшується   на   суму   сплачених   (нарахованих)
страхових платежів за договорами перестрахування з  резидентом  та
сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом.
     КДС "Гарант-АВТО-Сіті" правомірно включило до складу валового
доходу 50% від суми страхових платежів по  полісах  "Синя  карта",
оскільки  саме  ці  50%   є   страховою   премією   за   договором
перестрахування  з  САТ  "Белингосстрах"  і  мають  включатися  до
оподатковуваного    доходу    від    страхової    діяльності    та
оподатковуватись за ставкою 3%.
     Враховуючи наведене, просили позов задовольнити.
     Справа судами розглядалась неодноразово.
     Останнім рішенням Господарського суду м. Києва від  22  липня
2005 року, залишеним  без  змін  ухвалою  Київського  апеляційного
господарського суду від 13 грудня 2005 року,  позовні  вимоги  ВАТ
"УСК  "Гарант-АВТО"  в  особі  КДС  "Гарант-АВТО-Сіті"  до  ДПI  у
Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення  від  23.02.2004  року  №171/23-6/24580961  -
задоволено.
     Не погоджуючись з ухвалою апеляційного  суду,  відповідач  13
січня 2006 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного
суду України.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28  березня
2006 року касаційна скарга прийнята до провадження  суду,  по  ній
відкрито касаційне провадження.
     В касаційній скарзі ДПI у  Шевченківському  районі  м.  Києва
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти
нове рішення про відмову  в  задоволенні  позову,  посилаючись  на
порушення  судами  попередніх  інстанцій  норм  матеріального   та
процесуального права.
     Касаційна   скарга   підлягає   частковому   задоволенню,   а
постановлені судові рішення скасуванню з  направленням  справи  на
новий розгляд з огляду на наступне.
     Згідно п.1.1  ст.1  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         платники  податків  -  це  юридичні
особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи,  що  не
мають статусу юридичної особи, а також фізичні  особи,  які  мають
статус суб'єктів підприємницької діяльності  чи  не  мають  такого
статусу, на  яких  згідно  з  законодавством  покладено  обов'язок
утримувати  та/або  сплачувати  податки   і   збори   /обов'язкові
платежі/, пеню та штрафні санкції.
     Відповідно  до  п.п.2.1.3  п.2.1  ст.2  Закону  України  "Про
оподаткування   прибутку   підприємств"    ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
            філії,
відділення та  інші  відокремлені  підрозділи  платників  податку,
зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту,  що  не  мають  статусу
юридичної особи, є самостійними платниками податку на прибуток.
     Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 цього Закону встановлено. що
для цілей оподаткування страхової діяльності  під  оподатковуваним
доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових  внесків,
страхових премій, одержаних /нарахованих/ страховиками-резидентами
протягом   звітного   періоду   за   договорами   страхування    і
перестрахування ризиків на території  України  або  за  її  межами
/крім договорів страхування життя/, зменшених  на  суму  страхових
платежів  /страхових   внесків,   страхових   премій/,   сплачених
/нарахованих/  страховиком   за   договорами   перестрахування   з
резидентом  та   сплачених   за   договорами   перестрахування   з
нерезидентом у тому ж податковому періоді.
     Пункт 11.3  ст.11  Закону,  яким   встановлені  правила  щодо
визначення дати збільшення валового доходу, не  містить  будь-яких
 виключень  для  валового доходу від страхової діяльності.
     Пунктом  3.1  Порядку   складання   декларації   про   доходи
страховика, затвердженого наказом ДПА України  від  16.01.1998  р.
№22 ( z0092-98 ) (z0092-98)
         , зареєстрованого в Міністерстві юстиції  України
10.02.1998 р. за №92/2532, визначено,  що  з  метою  оподаткування
страхової діяльності під валовим доходом від страхової  діяльності
розуміється сума одержаних /нарахованих/ протягом звітного періоду
валових внесків за договорами страхування  і  перестрахування,  за
виключенням суми валових  внесків,  переданих  у  перестрахування,
повернутих  страхувальникам  надмірно  сплачених  ними   страхових
платежів. а також платежів,  отриманих  від  реалізації  страхових
полісів  інших  страховиків  при   виконанні   платником   податку
агентської діяльності, та платежів, одержаних від філій, відділень
та інших відокремлених підрозділів платника податку, що  не  мають
статусу юридичної особи.
     Крім того, вказаний Порядок  підлягає  застосуванню  не  лише
юридичними особами, діяльність яких  регулюється  Законом  України
"Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
         та які мають ліцензію на здійснення
страхової діяльності, а  й  їх  філіями,  відділеннями  та  іншими
відокремленими   структурними   підрозділами,   розташованими   на
території іншої територіальної громади /пункт 1.2 Порядку/.
     З огляду на наведені правові  норми  наявність  у   Київської
дирекції  страхування  "Гарант-АВТО-Сіті"   статусу   самостійного
платника податку на прибуток, в тому числі з доходів від страхової
діяльності, зобов'язує дирекцію дотримуватися  правил  податкового
обліку, встановлених Законом України "Про  оподаткування  прибутку
підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ,  зокрема,  щодо  визначення  валового
доходу  /пункт  4.1   ст.4/,   порядку   оподаткування   страхової
діяльності /пункт 7.2 ст.7/  та дати  збільшення  валового  доходу
/пункт 11.3 ст.11/.
     Перерахування   дирекцією    частини    страхових    платежів
Центральному апарату ВАТ  УСК "Гарант-Авто" не  може  впливати  на
об'єм обов'язків дирекції  як  платника  податку  щодо  дотримання
правил   податкового   обліку   незалежно   від   підстав   такого
перерахування, оскільки інше Законом  України  "Про  оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         не передбачено.
     До того ж, як передбачено пунктами  2.1,  4.2  Положення  про
порядок    здійснення    страхової    діяльності    відокремленими
підрозділами страховиків, затвердженого наказом Комітету у справах
нагляду за страховою діяльністю від 12.03.1994 р.№ 13 ( z0100-94 ) (z0100-94)
        
, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.05.1994  р.  за
№100/309, встановлення максимального обсягу страхових  зобов'язань
за окремим договором страхування  і  загального  обсягу  страхових
зобов'язань  філії  та  дотримання  такого   обсягу   філією   при
здійсненні страхової діяльності є  необхідними  умовами  створення
страховиком філії,  іншого  структурного  підрозділу  користування
страховиком виданими йому ліцензіями.
     Разом з тим, суд першої та апеляційної інстанції не  взяв  до
уваги правила податкового  обліку,  встановлені  вище  зазначеними
нормами чинного законодавства, а це  в  свою  чергу   призвело  до
неправильних висновків щодо прав  і  обов'язків  сторін  у  даному
спорі.
     Відповідно  до  ч.1  ст.220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
     Крім того, згідно ч.2 ст.227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          у разі,
якщо судом першої та  апеляційної  інстанції   допушені  порушення
норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли
призвести до неправильного вирішення справи і вони не можуть  бути
усунені судом касаційної інстанції, це є підставою для  скасування
судових рішень зазначених судів  і  направлення  справи  на  новий
судовий розгляд
     З огляду на те що оспорювана  сума  податкового  зобов'язання
визначена позивачу як із суми страхових платежів, перерахованих ЦА
ВАТ "Гарант-Авто", так і  із  суми  доходу,  одержаного  внаслідок
реалізації страхових полісів САТ "Беліндержстрах", а також те,  що
судами попередніх інстанцій  не  встановлені  обставини  щодо  сум
донарахування  за  кожною  із  зазначених  підстав  і    зазначені
недоліки в силу наведених норм КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          не  можуть
бути усунені судом  касаційної  інстанції  постановлені  у  справі
судові рішення підлягають  скасуванню  з  направленням  справи  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
     При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,повно
і всебічно з'ясувати  дійсні  обставини  справи,   а  саме,   щодо
характеру доходів, отриманих дирекцією  від  реалізації  страхових
полісів САТ "Беліндержстрах"  з точки зору  того,  чи  не  є  вони
доходами  від  агентської  діяльності,   та   в   залежності   від
встановленого та відповідно до вимог  закону вирішити спір.
     Керуючись ст..ст.210,220,221, ч.2 ст.227,231  та  ч.5  ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія -
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.
     Рішення Господарського суду м. Києва від 22 липня  2005  року
та ухвалу  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  13
грудня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
     Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення.
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного місяця  з  дня   відкриття
таких обставин.
     Головуючий:   _______________________  Конюшко К.В.
     Судді:    ________________________ Шипуліна Т.М.
     _________________________ Карась О.В.
     _________________________ Степашко О.I.
 
     _________________________ Маринчак Н.Є