Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Степашка О.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південелеваторбуд" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2005 по справі № 3/106-05-3666

за позовом Відкритого акціонерного товариства"Південелеваторбуд"

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ВАТ "Південелеваторбуд") звернувся до суду із позовними вимогами до ДПI у Суворовському районі м. Одеси (ДПI) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2005 позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ДПI у Суворовському районі м. Одеси від 01.08.2003 № 0002351502/0 визнано недійсним в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 19 716,87 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2005 рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2005 скасовано, в позові відмовлено.

Позивач (ВАТ) звернувся із касаційною скаргою, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, і просить постанову суду скасувати, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідач (ДПI) заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283 "Про оподаткування прибутку підприємств" (283/97-ВР) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А згідно пп. 5.2.1 ст. 5 цього Закону - до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.8 цієї статті.

А в силу пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168 "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , в редакції, чинній по 31.03.2005, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Як встановлено судами - ДПI було проведено документальну перевірку ВАТ щодо своєчасності сплати суми податкового зобов'язання, за наслідками якої складено Акт від 01.08.2003 № 2584/15-02, яким встановлено порушення вимог пп. 7.7.1. п. 7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4, пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , оскільки ПДБП-3 несвоєчасно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 66 437,76 грн. із відображенням термінів сплати, дати та суми фактичної сплати, кількості днів затримки .

На підставі вказаного Акту, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002351502/0 про сплату штрафу у розмірі 50% погашеної суми податкового зобов'язання, яка склала 33 218,88 грн.

Суд першої інстанції, посилаючись на норми Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , задовольнив позов частково, мотивуючи тим, що Акт перевірки від 01.08.2003 № 2584/15-02 свідчить про включення до загального розрахунку несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ - сум ПДВ нарахованих рішеннями ДПI від 05.03.2001 № 8/01354711/26-0/329, № 9/01354711/26-0/330, які визнані судом недійсними в частині визначення податкового зобов'язання в загальній сумі 39 433,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 529,17 грн., штрафна санкція 16 529,17 грн., пеня 6 375,40 грн.), штрафна санкція у розмірі 50 відсотків від цієї суми складає 19 716,87грн.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, вказує, що суд, як і Позивач, виходив лише з дати фактичної оплати цих донарахованих сум - 22.07.2003.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що сума узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ - 66 437,76 грн. визначена за період, починаючи з 01.01.2001, про що свідчать терміни сплати, вказані в Акті перевірки. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ПДВ, штрафні санкції і пеня донараховані: за листопад 1999 року в сумі 39 544,39 грн. та за лютий 2000 року - 3 401,59 грн. із строком сплати за ці періоди відповідно 20.12.1999 та 20.03.2000.

А суми податкових зобов'язань з ПДВ, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 05.03.2001 № 8/01354711/26-0/329, № 9/01354711/26-0/330, які в судовому порядку були визнані недійсними в частині донарахування ПДВ на суму 16 529,17 грн., штрафної санкції в сумі 16 529,17 грн. та нарахованої пені 6 375,40 грн. - не увійшли в суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 66 437,76 грн., яке виникло із 01.01.2001.

Iз зазначеним висновком суд касаційної інстанції погоджується повністю, так як суд другої інстанцій правильно встановив та визнав доведеними обставини справи, дослідив докази та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому постанова не підлягає скасуванню, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південелеваторбуд" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2005 по справі № 3/106-05-3666 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.