К-9441/06 про визнання недійсним рішення ДПI за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - Текст документа

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ТОВ "Iгросервіс-Л"на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 15.08.2005р. у справі за позовом ТОВ "Iгросервіс-Л" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа № К-9441/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Iгросервіс-Л" звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсним рішення ДПI у м. Лисичанську від 10.03.2005р. № 0000122302/1 за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, посилаючись на незаконність здійсненої перевірки, порушення вимог ст.. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , неправомірність дій податківців, необгрунтованість прийняття за виявленим порушенням податкового повідомлення-рішення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.07.2005р. частково задоволені позовні вимоги ТОВ "Iгросервіс-Л".

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 15.08.2005р. апеляційна скарга ТОВ "Iгросервіс-Л" залишена без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 14.07.2005р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Iгросервіс-Л" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вказані вище судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 01.02.2005р. працівниками Державної податкової інспекції у м. Лисичанську проведено перевірку залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, проспект Леніна, 145, що належить ТОВ "Iгросервіс-Л", за результатами якої складено акт № 12090033/2302 від 01.02.2005р.

Перевіркою встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Сума невідповідності склала 503 грн. 90 коп. В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

На підставі акту даного акту перевірки прийнято рішення від 10.03.2005р. № 0000122302/1, яким позивачу за порушення вищезазначеного закону визначено суму податкового зобов"язання за платежем "штрафні санкції за порушення обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій" в сумі 2591 грн. 50 коп.

Згідно п. 2 Роз"яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Порушення порядку проведення перевірки може бути підставою для визнання правового акту недійсним, якщо зацікавлена сторона доведе, що це призвело до неправильних висновків щодо наявності порушень, тобто прийняття невірного по суті правового акту.

В ході перевірки встановлені порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Згідно пункту 13 ст. 3 вищезазначеного Закону суб"єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі ( із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів ( наданні послуг) у сфері торгівлі. Громадського харчування та послуг зобов"язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями.

Відповідальність за це порушення передбачена ст.. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) у вигляді фінансових санкцій у п"ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті.

Статтею 2 Закону визначено - місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 22 Постанови Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. № 108 (108-95-п) "Про порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" передбачено, що касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці покупки, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з розрахунковим документом. Забороняється зберігання в касі ( грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що проведення перевірки податковим органом відповідає чинному законодавству і штрафні санкції застосовані правомірно.

Також суд дійшов вірного висновку, що відповідач необгрунтовано в спірному рішенні визначив штраф, як податкове зобов'язання та попередив про нарахування пені в разі несвоєчасної його сплати.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не є законом про оподаткування і регулює питання застосування суб"єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Штрафи за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій не віднесені до загальнодержавних або місцевих податків і зборів, перелік яких визначений статтями 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) і є вичерпним, і не можуть визнаватися податковим боргом в розумінні п.1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) від 21.12.2000р.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .