ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     У Х В А Л А
 
     I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
     19 жовтня 2006 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого - судді  Цуркана М.I.
     суддів:  Амєліна  С.Є.,  Гуріна  М.I.,  Кобилянського   М.Г.,
Юрченка В.В.
     секретар: Проценко О.О.,-
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області  від
22 вересня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника
відділу  державної  виконавчої   служби   IНФОРМАЦIЯ_1   районного
управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 та  державних
виконавців  відділу  державної  виконавчої   служби   IНФОРМАЦIЯ_1
районного управління юстиції ОСОБА_3 та ОСОБА_4, -
     В С Т А Н О В И Л А :
     У березні  2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на
дії  начальника  та   державних   виконавців   відділу   державної
виконавчої  служби  IНФОРМАЦIЯ_1  районного   управління   юстиції
Дніпропетровської області.
     В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що начальник
та  державні  виконавці  ВДВС  IНФОРМАЦIЯ_1  районного  управління
юстиції в 2000-2003 роках при виконанні дії  по  опису,  арешту  і
реалізації її житлового будинку порушували вимоги  Закону  України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        , наклали арешт  на  будинок
без наявності правоустановлюючих  документів  на  нього  і  виділу
частки її сина, не видавали їй  копії  виконавчих  документів,  не
роз'яснювали її прав.
     Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  22
вересня   2003   року   рішення   IНФОРМАЦIЯ_1   районного    суду
Дніпропетровської області від  24  червня  2003  року,  яким  було
відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1, скасовано.  Ухвалено  нове
рішення - про залишення скарги без розгляду.
     Вважаючи ухвалу апеляційного суду незаконною, ОСОБА_1  подала
касаційну скаргу. Просить скасувати  ухвалу  апеляційного  суду  і
ухвалити нове судове рішення - про задоволення  скарги.  Зазначає,
що судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального  та
процесуального  права.  Стверджує,  що  своєчасно  двічі  подавала
скаргу на дії державних виконавців, а суддя безпідставно  повертав
її, попередньо не  реєструючи,  однак,  доказів  на  підтвердження
цього доводу вона не має.
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України, перевіривши  доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів
вважає, що касаційну  скаргу  слід  залишити  без  задоволення,  а
рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня
2003 року - без зміни з таких підстав.
     Справа за скаргою ОСОБА_1 була розглянута у відповідності  до
положень глави  31-Г  Цивільного  процесуального  кодексу  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         1963 року. Статтею 248-22 цього  Кодексу  передбачено,
що скаргу може бути подано до суду у  десятиденний  строк  з  дня,
коли особа дізналася або повинна була дізнатися про  порушення  її
прав чи свобод або у триденний строк з дня, коли  особа  дізналася
або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі
оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
     Як видно із матеріалів справи,  ОСОБА_1  звернулась  до  суду
першої інстанції зі скаргою 25 березня 2003 року, оскарживши  дії,
вчинені протягом періоду часу з листопада 2000 року по лютий  2003
року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
     Відповідно до положень статті  85  Цивільного  процесуального
кодексу  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          скарги,  подані  після   закінчення
процесуальних строків,  залишаються  без  розгляду,  якщо  суд  не
знайде підстав для продовження або поновлення строку.
     Апеляційний  суд  дійшов  правильного  висновку  про  те,  що
рішення IНФОРМАЦIЯ_1 районного суду Дніпропетровської області  від
24 червня 2003 року постановлено з порушенням норм  процесуального
права, а саме положень  статті  248-22  Цивільного  процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
         1963 року.
     За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції  прийнята
з дотриманням норм процесуального  права,  висновки,  викладені  у
цьому   судовому   рішенні,   доводами   касаційної   скарги    не
спростовуються.
     Керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 224, 231, ч. 5  ст.  254  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів  -
     У Х В А Л И Л А :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а  ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області від  22  вересня  2003
року - без зміни.
     Ухвала  набирає законної сили з  моменту  її  проголошення  і
оскарженню не підлягає.
     ГОЛОВУЮЧИЙ :  Цуркан М.I.
     СУДДI :   Амєлін С.Є.
     Гурін М.I. 
     Кобилянський М.Г.
     Юрченко В.В.