К-32149/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - Текст документа

Відкрите акціонерне товариство "Сумиобленерго" (далі - позивач ВАТ "Сумиобленерго") в липні 2006 року звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач ДПI в м. Суми) від 03.07.2006 року №0000992303/0/42952. Позивач уточнив позовні вимоги 21.07.2006 р. в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.07.2006 року позов задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 03.07.2006 року №0000992303/0/42952; стягнуто з ДПI в м. Суми на користь ВАТ "Сумиобленерго" 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 року постанову Господарського суду Сумської області від 21.07.2006 року у справі №АС 8/381-06 залишено без змін.

Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу про скасування постанови Господарського суду Сумської області від 21.07.2006 року та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 року та просив прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вказуючи на порушення вищезгаданими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: неповідомлення відповідача про його права та обов'язки; прийняття усних уточнень позовних вимог та ненадання строку для підготовки відповідача до справи; неповідомлення належним чином сторін про дату, час і місце судового засідання, неповне з'ясування обставин у справі.

В запереченнях на касаційну скаргу ВАТ "Сумиобленерго" просило залишити в силі оскаржувані рішення, а касаційну скаргу без задоволення, обгрунтовуючи правильним застосуванням судами норм процесуального та матеріального права.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства України ВАТ "Сумиобленерго" за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року ДПI в м. Суми винесла податкове повідомлення-рішення №0000992303/0/42952 від 03.07.2006 року, яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: частина прибутку від частки, яка належала державі у статутному фонді в розмірі 911087,37 грн.

Судами попередніх інстанцій донарахування вказаних податкових зобов'язань визнано неправомірним з посиланням на Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) та на відсутність у позивача в статутному фонді частки акцій, що належить державі.

Вищий адміністративний суд України, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи скаржника та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційна скарга ДПI в м. Суми підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) визначено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу), а акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акцій, паїв), та їх дочірніх підприємствах зазначені відрахування проводяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) відповідно до ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) і пункту 3 ч. 2 ст. 159 ЦК України (435-15) є компетенцією загальних зборів учасників. У разі, якщо більшістю голосів загальні збори акціонерів ухвалять рішення про порядок виплати частки прибутку (дивідендів) за 2005 р.: строки, суми, відсотки, тільки тоді необхідно нараховувати до державного бюджету частину прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства. Також, рішення про виплату дивідендів може прийматися лише у випадках, якщо вищим органом акціонерного товариства затверджені річні результаті діяльності акціонерного товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 року №794 (794-2004-п) "Про утворення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" утворено НАК "Енергетична компанія" у формі акціонерного товариства і п.п. 2, 4 Постанови передбачено передачу в статутний фонд цієї Компанії пакету акцій, що належить державі в статутному фонді ВАТ "Сумиобленерго".

З огляду на викладене, касаційна інстанція погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно сплати господарюючими суб'єктами частини прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України, за умови наявності в статутному фонді господарських організацій, державної частки (акцій, паїв), а не наявності у статутному фонді їх засновників державної частки (акцій, паїв). Вказані обставини досліджуються з урахуванням положень п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Однак, застосування зазначених норм матеріального права не грунтуються на належних доказах, встановлених судами обставинах та належній оцінці таких доказів чи обставин.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні повний текст статуту Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" та наказ Фонду державного майна України №1073 від 18.06.2002 року з додатком, податкових декларацій платника податків.

При перевірці правильності застосування норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції по даній справі встановив наступне.

Ухвалою від 12.07.2006 року Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі №АС 8/381-06 та призначив її до розгляду на 21.07.2006 року, пропустивши стадію підготовчого провадження.

17.07.2006 року вказана ухвала направлена сторонам, а 20.07.2006 року вони її отримали (а.с. 91,92).

Повістки про виклик сторонам не направлялись.

21.07.2006 року суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника податкової інспекції.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 33 КАС України (2747-15) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями; повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 35 КАС України (2747-15) повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме ст.ст. 33, 35, 110, 121 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)

Судом апеляційної інстанції вказане порушення норм процесуального права залишено поза увагою.

З огляду на вищевикладене, та з врахуванням меж повноважень, визначених ст.220 КАС України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що постановлені у справі судові рішення відповідно до ст.227 КАС України (2747-15) підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного й об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності із законом вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 року та постанову Господарського суду Сумської області від 21.07.2006 року по справі № АС 8/381-06 - скасувати.

Справу № АС 8/381-06 передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .