ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Чалого С.Я.
при секретарі Єфімовій В.В.
з участю представника Одеської залізниці Слюсара М.М.,
розглянувши в приміщенні суду в судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Одеської залізниці на рішення
Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2005 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської залізниці про виплату
надбавки за вислугу років, -
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до
Одеської залізниці про виплату надбавки за вислугу років.
Позовні вимоги мотивував тим, що він має право на отримання
40% надбавки за вислугу років, оскільки має стаж роботи за фахом
більше 30 років. До стажу роботи входить його служба в Збройних
силах на офіцерських посадах, пов'язаних з оперативним
застосуванням і експлуатацією засобів зв'язку, відповідачем
безпідставно відмовлено в нарахуванні йому надбавки за вислугу
років.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня
2005 року Управління Одеської залізниці зобов'язано провести
перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням 40% надбавки за
вислугу років з моменту прийняття на роботу - 20.08.2002 р.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.08.2005 р.
_____________________________________________________________
№-к-6390/06 Д1 Доповідач: Леонтович К.Г.
рішення Малиновського районного суду м. Одеси змінене в
резолютивній частині і замість слів "Управління Одеської
залізниці" покладено зобов'язання на Одеську залізницю, в решті
рішення суду першої інстанції залишене без змін.
В касаційній скарзі Одеська залізниця, не погоджуючись з
рішенням Малиновського районного суду м. Одеси та ухвалою
апеляційного суду Одеської області просить вказані рішення судів
скасувати з підстав порушення норм матеріального та
процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, представника Одеської залізниці, який
підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
ОСОБА_1 проходив військову службу на офіцерських посадах,
пов'язаних з оперативним управлінням та експлуатацією засобів
зв'язку і його стаж за спеціальністю складає більше 30 років.
Однак, суди прийшли до невірних висновків, що позивач, після
звільнення з лав в Збройних сил, при влаштуванні на роботу в
Одеській залізниці по організації зв'язку та експлуатації ліній
зв'язку має право на отримання 40% надбавки за вислугу років.
Так, в підприємствах та організаціях залізничного
транспорту надбавки за вислугу років встановлюються та
регламентуються Положенням про порядок виплати надбавки за
вислугу років працівникам підприємств і організацій залізничного
транспорту, яке діє з 1.01.2002 р. та узгоджене з Радою
профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
Згідно вказаного Положення, яке не суперечить законодавству про
працю, оскільки згідно ст.97 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
умови
введення та розмір надбавок доплат, премій, винагород та інших
заохочень компенсаційних та гарантійних виплат встановлюється
підприємствами, установами, організаціями самостійно, не
передбачена вказана надбавка для осіб офіцерського складу,
звільнених в запас. Вказане Положення являється галузевим
нормативним актом і застосовується до працівників залізничного
транспорту в залежності від безперервного стажу роботи. Зокрема,
надбавка 40% за вислугу років встановлюється працівникам, які
пропрацювали в підприємствах, організаціях та структурних
підрозділах залізничного транспорту більше 25 років. Оскільки
ОСОБА_1 працює у відповідача з 20.08.2002р., то він згідно
Положення не має права на 40% надбавку за вислугу років.
Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до
необгрунтованого висновку, що відповідно до п.1 ст.2 Закону
України " Про загальний військовий обов'язок і військову службу"
( 2232-12 ) (2232-12)
, яка встановлює, що час проходження військової
служби зараховується громадянам до загального стажу роботи,
стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби,
тому виходячи з цих положень після звільнення в запас позивач має
право на отримання на 40% надбавки за вислугу років, при цьому
суди посилаються на вищевказане Положення. Ці висновки судів
суперечливі, оскільки, Положення про порядок виплати надбавки за
вислугу років працівникам підприємств і організацій залізничного
транспорту не містить таких надбавок щодо позивача. Наведені
положення Закону України " Про загальний військовий обов'язок і
військову службу" відносяться до визначення стажу
військовослужбовців, але вони не регламентують трудові
правовідносини військовослужбовців з роботодавцями після їх
звільнення в запас.
При встановленні наведених фактів судами правильно та повно
встановлені фактичні обставини справи, однак, при прийнятті
рішення суди допустилися порушення норм матеріального права, які
призвели до незаконного судового рішення.
Відповідно до ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та
апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини
справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди
допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до
ухвалення незаконного рішення.
Наведені відповідачем в касаційній скарзі доводи про
порушення судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального права, які привели до неправильного вирішення спору
по суті знайшли своє підтвердження, тому рішення суду першої та
ухвала апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а касаційна
скарга підлягає задоволенню з прийняттям Вищим адміністративним
судом України нової постанови та вирішення позову по суті.
Керуючись ст.ст.220,223,229,232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30
серпня 2005 року скасувати.
В заявленому позові ОСОБА_1 до Одеської залізниці про
виплату надбавки за вислугу років відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Гордійчук М.П.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Маринчак Н.Є.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович