ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                    і м е н е м  У к р а ї н и
 
     18 жовтня 2006 року
     м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Головуючого, судді
     Смоковича М.I.
     суддів  Весельської  Т.Ф.,  Горбатюка  С.А.,  Панченка  О.I.,
Чумаченко Т.А.,
     розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до  відкритого  акціонерного  товариства
"Укртелеком" (далі - ВАТ "Укртелеком") про  відновлення  права  на
пільги щодо оплати за користування телефоном за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Галицького районного  суду  м.  Львова  від  23
червня 2005 року та ухвалу апеляційного  суду  Львівської  області
від 22 серпня 2005 року,
 
                      в с т а н о в и л а  :
     У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом  до  ВАТ
"Укртелеком" про  відновлення  права  на  пільги  щодо  оплати  за
користування телефоном.
     Просив зобов'язати дирекцію Львівської філії ВАТ "Укртелеком"
поновити з 01 січня 2004 року  пільги  з  оплати  за  користування
квартирним телефоном у розмірі 50  відсотків  вартості  послуг  та
зробити перерахунок оплати за користування телефоном у 2004 році.
     Свої вимоги обгрунтовував  наступним.
     З  03  березня  1998  року  він  вийшов   на   пенсію   і   є
прокурором-пенсіонером. До 01 січня  2004  року  він  користувався
пільгами в розмірі 50 відсотків з оплати  послуг  за  користування
міським  квартирним  телефоном,  що  відповідало   вимогам   Указу
Президента України від 02 червня 1995  року  №  414/95  ( 414/95 ) (414/95)
        
"Про  заходи  щодо  підвищення  соціального  захисту   працівників
органів  прокуратури"  та  статті   50-1   Закону   України   "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
        . З 01 січня 2004 року  Львівською  філією
ВАТ  "Укртелеком"  припинено  надання  пільг  у  відповідності  до
постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня  2003  року  №
426  ( 426-2003-п ) (426-2003-п)
          "Про  затвердження  Порядку  подання   пільг,
компенсаційних  і   гарантій   працівникам   (військовослужбовцям)
бюджетних установ (військових  формувань)  та  Державному  бюджеті
України на 2004 рік".
     Рішенням Галицького районного суду м. Львова  від  23  червня
2005 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
     Ухвалою апеляційного суду Львівської області  від  22  серпня
2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення  Галицького
районного суду м. Львова від 23 червня 2005 року у справі залишено
без змін.
     У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення  у
справі скасувати, як  такі,  що  постановлені  з  порушенням  норм
матеріального та процесуального права. Прийняти нове рішення, яким
задовольнити позов.
     Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали  справи  та
доводи касаційної  скарги,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив з того, що
згідно  зі   статтею  50-1  Закону   України   "Про   прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
         пільги  з  оплати  послуг  міського  електрозв'язку  у
розмірі 50 відсотків вартості послуг поширюються лише на   слідчих
прокуратури, у тому числі, які вийшли на пенсію.
     Указом Президента України від 02 червня 1995  року  №  414/95
( 414/95 ) (414/95)
           "Про  заходи  щодо  підвищення  соціального   захисту
працівників органів прокуратури" передбачено знижку оплати  послуг
в розмірі 50 відсотків за користування  міським  телефоном  тільки
для  прокурорських  працівників,  які  після  виходу   на   пенсію
продовжують працювати в органах прокуратури.
     Суд апеляційної інстанції погодився з цим.
     Колегія суддів Вищого адміністративного  суду  України  також
погоджується  з  таким  висновком,  оскільки  від  грунтується  на
фактичних обставинах і відповідає вимогам чинного законодавства.
     Доводи  касаційної  скарги  зазначений  висновок   судів   не
спростовують.
     Посилання ОСОБА_1  на  неповне  та  неправильне  встановлення
обставин  справи,  спростовується  наявними  в  матеріалах  справи
документами.
     Мотивування, викладені в касаційній скарзі,  не  вказують  на
істотні порушення норм процесуального та матеріального права і  не
можуть бути взяті до уваги.
     За  правилами  статті  224  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без  задоволення,  а
судові рішення  -  без  змін,  якщо  визнає,  що  суди  першої  та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм  матеріального  і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчинення
процесуальних дій.
     На підставі наведеного, керуючись статтями 210,  220,  220-1,
230 Кодексу  адміністративного  судочинства  ( 2747-15 ) (2747-15)
          України,
колегія суддів,
 
                            ухвалила:
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
оскаржувані рішення Галицького районного суду  м.  Львова  від  23
червня 2005 року та ухвалу апеляційного  суду  Львівської  області
від 22 серпня 2005 року - без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     Судді:  (підписи)
     З оригіналом згідно
     Суддя: