ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року  м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого:  Смоковича М.I.
суддів:  Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня  2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2004 року у справі за  скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня  2003 року  скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та відділу громадянства, іміграції і реєстрації фізичних осіб Київського районного відділу Донецького міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області при оформленні громадянину Грузії ОСОБА_1 висновку про прийом в громадянство України. Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області підготувати подання про втрату ОСОБА_1 громадянства України і направити разом з іншими відповідними документами до Комісії при Президенті України з питань громадянства.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 березня 2004 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня  2003 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Статтею 4 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про  громадянство" (2235-14) однією з умов прийняття громадянства є: подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Згідно з вимогами статті  19 Закону України "Про  громадянство" (2235-14) однією з підстав для втрати громадянства України є набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Судами встановлено, що  Указом Президента України від 01.06.2000 року № 751/2000 (751/2000) р. до громадянства України прийнято ОСОБА_1, який і на момент вирішення  питання  про громадянство України, і на час розгляду зазначеної справи в суді, був громадянином Грузії.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої і  апеляційної інстанції, які задовольняючи скаргу виходили з того, що  посадові особи  паспортного відділу Київського районного відділу Донецького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області  при  оформленні документів на отримання громадянства, а посадові особи управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області при виготовленні висновку з цього питання, не перевіривши достовірність наданих відомостей, діяли неправомірно, що призвело до прийняття до громадянства України особи, яка є громадянином іншої держави, що є підставою для втрати громадянства України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої і апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та  процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня  2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 09 березня  2004 року у справі за  скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Судді: (підписи) З оригіналом згідно: суддя    Т.А.Чумаченко