ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          іменем України
     18 жовтня 2006 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     головуючого  Смоковича М.I.,
     суддів: Весельської  Т.Ф.,  Горбатюка  С.А.,  Панченка  О.I.,
Чумаченко Т.А.,
     з участю секретаря: Пархоменко О.В.,
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  касаційній
інстанції адміністративну справу
     за позовом Підприємства Курязької виховної колонії Управління
Державного департаменту України  з  питань  виконання  покарань  в
Харківській  області  (далі  -  Підприємство  КВК  УДДУ  з  питань
виконання  покарань  у  Харківській  області)   до   Дергачівської
міжрайонної державної податкової інспекції в  Харківській  області
(далі - Дергачівська МДПI  в  Харківській  області)  про  визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення, провадження по  якій
відкрито
     за  касаційною  скаргою  Дергачівської  МДПI  в   Харківській
області на  постанову Господарського суду Харківської області  від
19  вересня  2005  року  та   ухвалу   Харківського   апеляційного
господарського суду від 23 грудня 2005 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
     15 липня 2005 року Підприємство КВК УДДУ з  питань  виконання
покарань у Харківській області  звернулося  в  суд  з  позовом  до
Дергачівської МДПI в Харківській області  про  визнання  недійсним
податкового повідомлення - рішення від  16  березня  2005  року  №
0000122602/0.
     Вимоги  обгрунтовував  тим,  що  відповідач  прийняв   спірне
податкове повідомлення - рішення на підставі акту  про  результати
документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства від 15 березня 2005 року №57/26-22308680922, з якого
вбачається, що позивачеві у зв'язку з несплатою податкового  боргу
були направлені податкові вимоги від 16 жовтня  2001  року  №1/31,
від 27 листопада 2001 року №2/170, від 24 травня 2002 року  №1/414
та від 28 травня  2003  року  №  1/178,  якими  підприємство  було
попереджено про  заборону  самостійного  відчуження  будь  -  яких
активів  без  погодження  з  податковою  інспекцією  у  зв'язку  з
податковою заставою. Також з акту слідує, що позивач на  порушення
підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         у  період  з  02  травня
2002  року  по  01  січня  2005  року,  коли  активи  підприємства
знаходились в податковій заставі, здійснював бартерні  операції  -
розрахунки по заробітній платі з співробітниками натуроплатою  без
згоди з податковим органом.
     Позивач вважав, що такі висновки відповідача не  відповідають
вимогам чинного законодавства та просив задовольнити позов.
     Постановою Господарського суду  Харківської  області  від  19
вересня  2005  року,  залишеною  без  зміни  ухвалою  Харківського
апеляційного господарського суду від 23 грудня 2005  року,   позов
задоволено.
     У касаційній скарзі Дергачівська МДПI в Харківській  області,
 посилаючись   на   порушення   судами   норм   матеріального   та
процесуального права, просила скасувати  постанову  Господарського
суду Харківської області  від  19  вересня  2005  року  та  ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 23  грудня  2005
року і   постановити  нове  рішення  про  відмову   у  задоволенні
позову.
     Касаційна  скарга  підлягає  залишенню  без   задоволення   з
наступних підстав.
     Задовольняючи  позов  суди  виходили  з  того,   що   виплата
підприємством  заробітної  плати  працівникам  натуроплатою  не  є
бартерною угодою та є законною незалежно від того, що  податковими
органами  було  накладено  податкову  заставу  на   активи   цього
підприємства.
     Такий  висновок  судів  відповідає   обставинам   справи   та
відповідним нормам матеріального права.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
колективним договором на Підприємстві КВК УДДУ з питань  виконання
покарань у  Харківській  області  передбачено  виплату  заробітної
плати натуроплатою.
     Згідно частини 7 статті 43 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
право на  своєчасне  одержання  винагороди  за  працю  захищається
законом.
     Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України "Про  оплату
праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
         своєчасність  та  обсяги  виплати  заробітної
плати працівникам не  можуть  бути  поставлені  в  залежність  від
здійснення інших платежів та їх черговості.
     У частині 3 статті  23  Закону  України  "Про  оплату  праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
         вказано, що колективним договором, як виняток,  може
бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою.
     Таким  чином,  правильними  є  висновки   судів   першої   та
апеляційної інстанцій  про  те,  що  виплата  заробітної  плати  є
першочерговою у порівнянні з  погашенням  податкових  платежів  та
погашення податкових боргів.
     Крім того, правильними є висновки судів  про  те,  що  видачу
заробітної плати  у  вигляді  натуроплати  не  можна  рахувати  як
товарообмінну (бартерну) операцію, оскільки відповідно  до  пункту
1.19 Закону  України  "Про  оподаткування  прибутків  підприємств"
 ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         бартер (товарний обмін) це  господарська  операція,
яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи,  послуги)
у будь-якій формі, іншій  ніж  грошова,  включаючи  будь-які  види
заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких  не
передбачається  зарахування  коштів  на   рахунки   продавця   для
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
     Отже, виплата заробітної плати  не  є  видом  підприємницької
діяльності,  тому  обмеження  даної  норми  не  стосується  виплат
заробітної плати.
     З огляду на вище викладене, доводи відповідача,  викладені  у
касаційній  скарзі,  не  спростовують  висновків  судів  першої  і
апеляційної інстанцій.
     За таких обставин, суди першої та  апеляційної  інстанцій  не
допустили порушень норм матеріального та процесуального права  при
ухваленні судових рішень.
     Керуючись ст.ст.  223,  224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
                        у х в а л и л а :
     Касаційну   скаргу   Дергачівської   міжрайонної    державної
податкової  інспекції   в   Харківській   області   залишити   без
задоволення.
     Постанову Господарського  суду  Харківської  області  від  19
вересня   2005   року   та   ухвалу   Харківського    апеляційного
господарського суду від 23 грудня 2005 року залишити без зміни.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за  винятковими  обставинами  до  Верховного  Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
     Головуючий  (підпис)  Смокович М.I.
     Судді:  (підпис)   Весельська Т.Ф.
     (підпис)   Горбатюк С.А.
     (підпис)   Панченко О.I.
     (підпис)  Чумаченко Т.А.
     з оригіналом згідно  суддя Смокович М.I.: