ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     18 жовтня 2006 року  м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
     головуючого -   Харченка В.В.
     суддів -      Берднік I.С.
     Васильченко Н.В.
     Кравченко О.О.
     Матолича С.В.
     при секретарі -   Мельник I.М.
     розглянувши  у відкритому судовому засіданні
     касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Личаківському районі м. Львова
     на рішення господарського  суду  Львівської  області  від  30
травня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 26 вересня 2005 року
     по  справі  за  позовом  Приватного  підприємства  "Алві"  до
Державної податкової інспекції у Личаківському  районі  м.  Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,
 
                           ВСТАНОВИЛА :
     У березні 2005 року ПП "Алві" звернулось в суд з  позовом  до
ДПI у  Личаківському  районі  м.  Львова  про  визнання  недійсним
податкового повідомлення -  рішення  №  0000332320/0/2129  від  02
лютого  2005  року  про  визначення  податкового  зобов,язання  за
платежем податок на прибуток в сумі 2 133 459 грн., в тому числі 1
142 600 грн. - основного  платежу  та  990  859  грн.  -  штрафних
(фінансових) санкцій.
     Рішенням господарського суду Львівської області від 30 травня
2005 року позовні вимоги ПП "Алві" задоволені повністю.
     Визнано  недійсним  податкове  повідомлення   -   рішення   №
0000332320/0/2129 від 02 лютого  2005  року  ДПI  у  Личаківському
районі м. Львова про визначення ПП "Алві" податкового зобов'язання
по податку на прибуток в сумі 2 133 459, 00 грн.
     Стягнуто з ДПI у Личаківському районі м. Львова на користь ПП
"Алві"  85,00  грн.  державного  мита  та  118  грн.   витрат   на
інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
     Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду  від  26
вересня 2005 року рішення господарського суду  Львівської  області
від 30 травня 2005 року залишено без змін.
     В касаційній скарзі ДПI у  Личаківському  районі  м.  Львова,
посилаючись   на   порушення   судами   норм   матеріального    та
процесуального права (п.п. 5.3.9. п. 5.3.  ст.  5  Закону  України
"Про оподаткування прибутку підприємств  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          ,  ст.  43
ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  ст.  86  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ),
просить скасувати рішення господарського суду  Львівської  області
від  30  травня  2005  року  та  ухвалу  Львівського  апеляційного
господарського суду  від  26  вересня  2005  року,  прийняти  нове
рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
     В суд касаційної інстанції представник  ДПI  у  Личаківському
районі м. Львова не  з,явився,  належним  чином  повідомлений  про
місце  і  час  касаційного  розгляду  справи,  що  підтверджується
розпискою.
     Письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги ПП "Алві"
не подало.
     Представник ПП "Алві" в суд касаційної інстанції не з,явився,
належним чином повідомлений про місце  і  час  розгляду  справи  в
касаційному  порядку  відповідно  до  вимог  ст.  35  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Заслухавши   доповідь   судді   Берднік   I.С.,   перевіривши
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм процесуального права, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
     Як встановлено судами, ДПI у Личаківському районі  м.  Львова
було  проведено   комплексну   планову   документальну   перевірку
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП  "Алві"
за період з  01  липня  2001  року  по  01  липня  2004  року,  за
результатами якої складено акт №  336/232/23966107  від  31  січня
2005 року.
     Перевіркою встановлено порушення ПП "Алві" п. п. 5.3.9 ст.  5
Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку    підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         в результаті чого було занижено податок на  прибуток
на суму 1 142 600 грн., в тому числі 1 кв. 2004  року  -  767  790
грн., 2 кв. 2004 року - 374 810 грн.
     В  акті  перевірки  зазначено,  що  ПП  "Алві"   безпідставно
віднесло до складу валових витрат вартість товару  отриманого  від
ПП "Водомережі" за договором № 7 від 02 лютого 2004 року, оскільки
інформація про транспортування  товару  відсутня,  в  ціні  товару
транспортні витрати не виділені,  а  також  в  ході  перевірки  не
виявлено ким отримано транспортні  послуги,  понесені  транспортні
витрати та не підтверджено дані операції документально.
     На підставі  акту  було  прийнято  податкове  повідомлення  -
рішення  від  02  лютого  2005  року  №  0000332320/0/2129,   яким
визначено суму податкового зобов'язання в сумі 2 133 459, 00 грн.,
у тому числі, основний платіж в розмірі 1 142 600 грн. та  штрафні
(фінансові) санкції в розмірі 990 859 грн.
     Задовольняючи  позовні  вимоги  ПП  "Алві",  суд  першої   та
апеляційної інстанції  виходили  з  того,  що  податковим  органом
документально не доведено факту віднесення ПП  "Алві"  до  валових
витрат понесених транспортних витрат; не враховано, що  товарно  -
транспортна  накладна  не  використовується  з  метою  податкового
обліку, а відповідно до "Правил перевезення вантажів автомобільним
транспортом",  призначена  для  списання  товарно  -  матеріальних 
цінностей,  обліку  на  шляху  їх  переміщення,   складського   та
бухгалтерського обліку, а  також  для  проведення  розрахунків  за
перевезення  вантажу  та  обліку  виконаної  перевізником  роботи.
Безпідставним  є  посилання  податкового  органу    на   порушення
позивачем  "Iнструкції  про  порядок   виготовлення,   зберігання,
застосування  єдиної  первинної  транспортної   документації   для
перевезення   вантажів   автомобільним   транспортом   та   обліку 
транспортної роботи" (затверджена наказом  Мінстата  та  Мінтранса
України 7 серпня 1996 року), оскільки рішенням Державного комітету
України з питань розвитку  підприємництва № 17-02-16 від 16 жовтня
1998 року зупинена дія наказу № 228/253 від 7 серпня 1996 року про
затвердження вказаної інструкції.
     Суди виходили з того, що підставність віднесення  до  валових
витрат  вартості  придбаного   товару   в   результаті   виконання
господарських операцій  підтверджується  долученими  позивачем  до
матеріалів  справи  первинними  документами,  а   саме:   угодами,
видатковими та податковими накладними, які відповідають вимогам п.
п. 7.2.1 п. 7.2 ст.  7  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , тобто місять усі необхідні реквізити.
     Колегія суддів вважає, що до такого висновку суди прийшли без
повного і всебічного з,ясування обставин справи.
     Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про  оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , валові витрати виробництва та
обігу  -  сума  будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій,
матеріальній   або   нематеріальній   формах,   здійснюваних    як
компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються
(виготовляються)  таким  платником  податку  для   їх   подальшого
використання у власній господарській діяльності. До складу валових
витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених  (нарахованих)
протягом звітного періоду у зв'язку з  підготовкою,  організацією,
веденням  виробництва,  продажем  продукції  (робіт,   послуг)   і
охороною праці, у  тому  числі  витрати  з  придбання  електричної
енергії   (включаючи   реактивну),   з    урахуванням    обмежень,
установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту
5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону).
     Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту  11.2  ст.  11  зазначеного
Закону,  датою  збільшення  валових  витрат  виробництва   (обігу)
вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
     або дата списання  коштів  з  банківських  рахунків  платника
податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі  їх  придбання
за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
     або дата оприбуткування  платником  податку  товарів,  а  для
робіт (послуг)  -  дата  фактичного  отримання  платником  податку
результатів робіт (послуг).
     Таким  чином,  до  валових  витрат   виробництва   обігу   та
виробництва можна віднести лише ті витрати, які фактично  понесені
платником податку.
     Як вбачається з акту перевірки, розрахунки за отримане від ПП
"Водомережі" деревообробне обладнання по податковій накладній №  1
від 02 лютого 2004 року на суму 1  886  304  грн.,  в  тому  числі
податок на додану вартість 314 384 грн., податковій накладній №  6
від 04 березня 2004 року на суму 1 799 088 грн., в тому числі  299
848 грн. та по податковій накладній № 7 від 07 квітня 2004 року на
суму 1 799 088 грн., в тому числі  299  848  грн.  були  проведені
векселями:
     - № 733250231155 від 08 грудня 2003 року на суму 87 216 грн.,
акт  прийому  передачі  векселя   від   03   лютого   2004   року.
Векселедавцем виступає ПП "Оракул".
     - № 733250192737 від 08 квітня 2004 року на суму  5  397  264
грн., акт прийому  передачі  векселя  від  08  квітня  2004  року.
Векселедавцем виступає ПП "Алві".
     При розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції  не
було взято до уваги той факт  що  вексельна  форма  розрахунків  в
даному випадку не передбачала  фактичного  зарахування  коштів  на
рахунки ПП  "Водомережі"  як  компенсація  за  отриманий  товар  -
деревообробне обладнання за угодою № 7 від 02 лютого 2004 року.
     Крім того, судом не дана оцінка листу заступна начальника  СВ
ПМ ДПI у м. Львові№ 3387/09-3від 26  серпня  2005  року,  з  якого
вбачається, що до підписаних первинних документів  службові  особи
позивача жлдного відношення не мали, всі  дії  всі  дії  вчинялись
сторонніми особами.
     Враховуючи  те,  що  суд   касаційної   інстанції   не   може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого  доказу  та
допущені порушення норм процесуального права судами, які  призвели
до прийняття неправильних судових рішень у справі, судові  рішення
підлягають скасування, а справа направленню на  новий  розгляд  до
суду першої інстанції.
     Під час нового розгляду справи  суду  першої  інстанції  слід
взяти до уваги наведене в цій ухвалі, всебічно, повно й об'єктивно
встановити обставини справи щодо підстав для віднесення витрат  до
валових та вирішити спір згідно закону та у встановленому порядку.
     Керуючись ст. ст. 160, 167,  220,  221,  227,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів
 
                            УХВАЛИЛА :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Личаківському районі міста Львова задовольнити частково.
     Рішення господарського суду Львівської області від 30  травня
2005 року та ухвалу Львівського апеляційного  господарського  суду
від 26 вересня 2005 року скасувати, а справу  направити  на  новий
розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     Головуючий -   Харченко В.В.
     Судді -      Берднік I.С.
     Васильченко Н.В.
     Кравченко О.О.
     +
     Матолич С.В.