Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів:  Костенка М.I., Бившевої Л.I., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.

при секретарі: Зимненко А.Д.

сторони не з??'явилися:

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року

у справі  № 13/271

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Кіровоградській області

про визнання недійсним акту перевірки та скасування рішення

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним акту перевірки та скасування рішення про застосування санкцій в розмірі 1700 гривень.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27 жовтня  2005 року визнано недійсним рішення від 16.11.2004 р. НОМЕР_1 про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року змінено рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27 жовтня  2005 року, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "Провадження у справі припинити."

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що, оскільки, приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась із вимогами, які не підвідомчі господарському суду, суд першої інстанції повинен був припинити провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 Господарсько-процесуального кодексу України (436-15) .

Проте, з таким висновком суду погодитися  не можна з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Враховуючи те, що з 01 вересня 2005 року набрав законної сили Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) і те, що апеляційна інстанція переглядала рішення суду першої інстанції відповідно до вимог КАС України (2747-15) , межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені цим Кодексом.

Між тим, апеляційна інстанція провадження у справі припинила, змінивши рішення суду першої інстанції, хоча за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України: (2747-15)

1)  залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;

2)  змінити постанову суду;

3)  скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4)  скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5)  визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;

6)  скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, прийнята постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційноого господарського суду в іншому складі суду.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.