к-19766/06 Про стягнення заборгованості по страховим внескам - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Деражнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Хмельницькій області на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28 березня 2006 року у справі за позовом прокурора Деражнянського району в інтересах держави в особі Деражнянського районного центру зайнятості (далі - Фонд, позивач) до Дочірнього підприємства "Мадан" Відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" (далі - ДП "Мадан", відповідач) про стягнення заборгованості по страховим внескам, -

встановила:

В листопаді 2005 року прокурор Деражнянського району, діючи в інтересах держави в особі Деражнянського районного центру зайнятості, звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що відповідач в порушення п.2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) від 02.03.2000 р.№1533-III (далі - Закон №1533-III) страхові внески до Фонду сплачує несвоєчасно і в неповному обсязі, внаслідок чого станом на 01.11.2004 р. виникла заборгованість у розмірі 4 988,07 грн.

Відповідно до п.1 ст. 38 Закону №1533-III (1533-14) за прострочення сплати страхових внесків до ДП "Майдан" застосовано фінансові санкції та нараховано пеню на повну суму недоїмки за весь строк її виникнення у розмірі 715,79 грн.

Проте прострочена відповідачем заборгованість в добровільному порядку не була відшкодована, у зв'язку з чим прокурор просив суд стягнути її у примусовому порядку, при цьому вживши заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки, заборони відчуження майна, що належить відповідачу та проведення операцій касових витрат до погашення суми боргу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 6 грудня 2005 року позов прокурора Деражнянського району задоволено та стягнуто з ДП "Майдан" на користь позивача 4 988,07 грн. недоїмки по страхових внесках та пеню в сумі 715,79 грн.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28 березня 2006 року рішення суду першої інстанції змінено, а саме - з резолютивної частини виключено вказівку про стягнення з відповідача пені в сумі 715,79 грн.

В касаційній скарзі Деражнянський районний центр зайнятості, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду Хмельницької області від 6 грудня 2005 року залишити без змін.

В обгрунтування скарги позивач посилається на порушення апеляційним судом положень ст. 38 Закону №1533-III (1533-14) та Iнструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 18.12.2000 р. №339 (z0030-01) (далі - Iнструкція №339) в пункті 7.4 якої вказано, що на виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені та штрафу, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла вірного та обгрунтованого висновку про те, що нарахування відповідачу пені у розмірі 715,79 грн. головним спеціалістом-бухгалтером Деражнянського районного центру зайнятості виходило за межі його повноважень, оскільки у відповідності з положенням закріпленим в ч.4 ст. 38 Закону №1533-III (1533-14) , право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

Вказана норма Закону продубльована і в п.9.6 Iнструкції №339 (z0030-01) , що спростовує доводи позивача щодо правомірності його дій.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального і матеріального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити Деражнянському районному центру зайнятості у задоволенні його касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Деражнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Хмельницькій області - залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28 березня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.