Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Штульмана I.В., Лиски Т.О., Сороки М.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державного підприємства "Придніпровське житлово-комунальне об'єднання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року у справі №9/369 за позовом Державного підприємства "Придніпровське житлово-комунальне об'єднання" (далі - ДП "Придніпровське ЖКО", позивач) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська та відділення Державного казначейства України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про стягнення заборгованості у сумі 28 290,80 грн., -

встановила:

В грудні 2004 року ДП "Придніпровське ЖКО" звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому вказувало, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та які проживають у будинках, закріплених за позивачем, отримували пільги щодо квартирної плати за рахунок ДП "Придніпровське ЖКО".

Згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Відшкодування сум пільг, наданих громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживали у будинках ДП "Придніпровське ЖКО", проводилося за рахунок коштів Державного бюджету, що перераховувалися позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська, яке отримувало бюджетні кошти від Міністерства фінансів України.

На початок 2004 р. заборгованість відповідача становила 52 162,50 грн.

Протягом квітня-травня 2004 року відповідачем було частково перераховано на рахунок позивача грошові кошти у рахунок погашення вказаної заборгованості. Решту боргу у сумі 28 290,80 грн. відповідач пропонував списати у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

ДП "Придніпровське ЖКО" із вказаною пропозицією не погодилось та просило суд стягнути вказану суму в примусовому порядку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2005 року в задоволенні позову ДП "Придніпровське ЖКО" відмовлено за пропуском строку позовної давності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, проте змінено формулювання підстав для відмови у позові.

Згідно постанови апеляційного суду спростовано висновок суду першої інстанції щодо можливості застосування до спірних правовідносин строків позовної давності встановлених ст. 71 ЦК УРСР (1540-06) 1963 року, оскільки в даному випадку мають місце бюджетні відносини, до яких цивільне законодавство не застосовується.

А так як позивач не довів, а відповідач не надав доказів виділення йому коштів Державним бюджетом для погашення спірної заборгованості, то відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України (2542-14) без відповідного бюджетного призначення відповідач не міг здійснювати проплату спірної заборгованості.

Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постановлені по справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено і з цим погоджується позивач, що в даному випадку мають місце бюджетні правовідносини, врегульовані нормами Бюджетного кодексу України (2542-14) та Закону України "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" (1445-14) .

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з Фонду у відповідному році, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України (2542-14) , будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Частиною другою вказаної статті визначено, що бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла обгрунтованого висновку, що відповідач у даному випадку є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня щодо зобов'язань із відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з наданням пільг громадянам, які ними користуються.

Оскільки ДП "Придніпровське ЖКО" не довело, а Управління праці та соціального захисту населення Баглійської районної ради не надало доказів виділення йому коштів Державним бюджетом для погашення заборгованості позивачу, то за таких обставин суд апеляційної інстанції вірно виправивши помилку суду першої інстанції, залишив його рішення без змін.

Прийняті по справі рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити Державному підприємству "Придніпровське житлово-комунальне об'єднання" у задоволенні його касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,  колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровське житлово-комунальне об'єднання" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .