№К-7578/06 

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого   Ланченко Л.В.

суддів  Бившевої Л.I.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.I.

при секретарі:   Iльченко О.М.

за участю представників:

позивача:  Грецької Л.В., Левшуна В.П.

відповідача 1: Беседіної Н.С.

відповідача 2: не з'явився.

розглянувши касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 09.11.2004 р.

у справі №11/3 Д

за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

до  1. Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат"

2. Приватного підприємства  "Альянс-21"

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Новоград-Волинська ОДПI  звернулась до суду з позовом до ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", ПП "Альянс-21" про визнання недійсною угоди №18-04 від 18.03.2002 р. про поставку м'ясосировини на підставі ст.49 ЦК України (в редакції 1963 (1540-06) р.) та про стягнення всього одержаного в дохід держави.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.11.2004 р., залишеним без змін постановою Житомирського  апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р.  в позові відмовлено.

У справі  відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та про прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги обгрунтовуються тим, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 08.05.2003 р. визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ з моменту втрати, що свідчить про наявність умислу діяти всупереч інтересам держави і суспільства. Відповідачем-2 незаконно виписувались податкові накладні за якими відповідач-1 збільшував суму податкового кредиту з ПДВ, хоча наміру  перераховувати суми ПДВ до бюджету відповідач-2 не мав.

Відповідач-1 заперечень на касаційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Відповідач-2 заперечень на касаційну скаргу  не надав, представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений за місцем реєстрації.  Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України (2747-15) .

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачем проведено зустрічну перевірку ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат"  з питань взаєморозрахунків з ПП "Альянс-21" за період з 01.01.2002 р. по 01.11.2002 р. про що складено акт №82/26-20 від 08.11.2002 р.

Перевіркою встановлено, що 18.03.2002 р. ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат"  укладено договір №18-04 з ПП "Альянс-21" на поставку яловичини першої категорії в кількості 500 т. На виконання договору ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" перерахувало платіжним дорученням кошти в сумі 2520 тис.грн. на розрахунковий рахунок  ПП "Альянс-21" та отримало від останнього податкові накладні.

Станом на 01.11.2002 р. у ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" рахується кредиторська заборгованість ПП "Альянс-21" в сумі 2520 тис.грн.

За результатами зустрічної перевірки ПП "Альянс-21"  з питань взаєморозрахунків з ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" за період з 30.01.2001 р. по 01.11.2002 р. складено акт №85/26-20 від 12.11.2002 р.

Перевіркою встановлено, що з моменту реєстрації ПП "Альянс-21" (22.01.2001 р.)  підприємство фінансово-господарської діяльності не здійснювало.

Згідно пояснень засновника Відповідача-2 Хожая С.П. наприкінці лютого 2002 р. втрачено всі установчі  документи підприємства, про що дано оголошення в газеті  "Авізо". Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 08.05.2003 р. визнано недійсними установчі документи ПП "Альянс-21" з моменту втрати.

Відповідно до ст.49 ЦК України (435-15) ( в редакції 1963 р.), якщо  угода укладена  з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - у разі виконання угоди обома сторонами - у дохід держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави.

Ст.59 ЦК України (в редакції 1963р. (1540-06) ) передбачає момент, з якого угода вва жається недійсною.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 ЦК України (в редакції 1963 (1540-06) р.) є її укладання з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявності умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Позивачем не надано доказів створення ПП "Альянс-21"  з метою здійснення  протизаконної діяльності, укладення спірної угоди  з метою ухилення від сплати податків, як і доказів несплати підприємством податків з одержаних за цією угодою доходів.

Укладена відповідачами угода передбачає обов'язок сплати податків обома сторонами. Відповідачем-1 виконано зобов'язання за угодою в частині сплати вартості товару, передбаченого договором.

Свої зобов'язання за договором щодо поставки товару Відповідач-2 не виконав, у зв'язку з чим  заборгованість ПП "Альянс-21" перед Відповідачем-1 з урахуванням  процентів, нарахованих за прострочення поставки становить 2570400,00 грн. Рішенням Господарського суду м.Києва від 11.05.2004 р. у справі №13/243, з ПП "Альянс-21"  на користь ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" стягнуто 2570400,00 грн. та судові витрати.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками  судів попередніх інстанцій, що визнання в судовому порядку недійсними з невизначеного моменту втрати установчих документів платника податку і його свідоцтва платника ПЛВ не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти з договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Доводи, викладені у касаційні скарзі, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вони суперечать вищевикладеній позиції.

Відповідно до ст.19 Конституції України (254к/96-ВР) державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та  апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу  Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.2005 р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 09.11.2004 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.