ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2006
№ К-3052/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Сергейчука О.А., Маринчак Н.Є.,
Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників позивача: Литвиненко А.В.,
відповідача: Лук'яненка Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від
29.062005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 31.10.2005по справі № 25/435
за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерна
компанія "Київводоканал"
до Державної інспекції з контролю за цінами у м. Києві
про визнання недійсним рішення Державної інспекції з
контролю за цінами у м. Києві від 28.05.2004 № 134 про
застосування до ВАТ АК "Київводоканал" дисципліни цін
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
31.03.2005 позовні вимоги про визнання недійсним рішення Державної
інспекції з контролю за цінами в м. Києві від 28.05.2004 № 134 про
стягнення економічних санкцій на загальну суму 66 074,64 грн.
задоволено. Стягнуто із Відповідача на користь Позивач судові
витрати та витрати на проведення експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
31.10.2005 рішення суду першої інстанції скасовано в частині
стягнення витрат на проведення судової експертизи, в іншій частині
рішення суду залишено без змін.
Позивач (ВАТ) звернувся із касаційною скаргою на зазначену
ухвалу, і просить її скасувати та змінити рішення суду першої
інстанції в частині стягнення судових витрат із державного бюджету
України. В обгрунтування зазначає наступне: апеляційний суд
припустився помилки у застосуванні норм матеріального права щодо
стягнення судових витрат, що призвело до прийняття ухвали, яка
суперечить чинному законодавству.
Відповідач (ДПI) заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду першої та
апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
В силу ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка
не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені
нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету
України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною
був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова
особа).
Як встановлено судами попередніх інстанцій - Державною
інспекцією з контролю за цінами в м. Києві проведено зустрічну
перевірку ВАТ з питань дотримання ним державної дисципліни цін,
про що складено акт перевірки від 28.05.2004 № 000358. Перевіркою
встановлено порушення в частині стягнення по житлових будинках (з
населення) плати за послуги з холодного водопостачання та
водовідведення при відсутності побудинкового обліку води за
середньодобовою витратою попередніх років, замість - за
встановленими нормами, що призвело до завищення затвердженого
тарифу. Сума необгрунтованого доходу за послуги холодного
водопостачання та водовідведення, отриманого ВАТ за період з
квітня 2003 року по квітень 2004 року склала 22 024,88 грн. На
підставі зазначеного акту прийняте рішення № 134 від 28.05.2004
про застосування економічних санкцій за порушення державної
дисципліни цін та вилучення в доход державного бюджету суму 22
024,88 грн., і стягнення штрафу в сумі 44 049,76 грн.
При цьому задовольняючи позов, господарський суд обгрунтував
своє рішення ст. 41 Закону України "Про питну воду та питне
водопостачання" ( 2918-14 ) (2918-14)
, за якою облік у сфері питного
водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання
і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до
державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі
відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово
здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.
Суд апеляційної інстанції із цим висновки Господарського суду
м. Києва погодився, як таким, що відповідає обставинам справи.
Однак пославшись на ст. 41 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
визнав за необхідне змінити в частині
стягнення витрат за проведену експертизу, оскільки в даному
випадку проводилась експертиза правових питань, і тому суд
апеляційної інстанції визнав неправомірним стягнення із сторони
зазначені витрати.
Однак суд касаційної інстанції із висновком суду апеляційної
інстанцій не погоджується, оскільки суд помилково прийняв рішення,
залишивши поза увагою наступне:
у відповідності із п. 3 ст. 87 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, витрати, пов'язані із проведенням
судових експертиз, належать до судових витрат. Змінивши рішення
шляхом виключення з нього пункту про стягнення з Відповідача
судових витрат, суд апеляційної інстанції не вказав в рішенні за
чий рахунок компенсуються ці втрати Позивачу. А в п. 6 ст. 94
Кодексу вказано, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи
адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення
або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції ця вимога законодавства виконана не
була.
Суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої
інстанції не вказавши в чому саме полягає невідповідність п. 4
рішення - нормам матеріального чи процесуального права, та не
вказавши, які саме питання суд не повинен був ставити на вирішення
експертизи. Слід зазначити, що всі питання, перелічені в п. 3
ухвали від 02.12.2004 стосуються тільки перевірки застосування
тарифів за питну воду та за водовідведення Позивачем і не
стосуються питань права.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає
залишенню без змін, відповідно ухвала суду апеляційної інстанції
щодо виключення із резолютивної частини рішення Господарського
суду м. Києва пункту 4 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 29.062005 залишити
без змін. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
31.10.2005 по справі № 25/43 в частині витрат на проведення
експертизи скасувати. В іншій частині залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.А. Сергейчук
Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна