ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року  м. Київ
Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :
Суддів:  Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАI УМВС України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним вилучення автомобілів і стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2006 року,  -
В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1. залишена без задоволення, а постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року - без змін.
У касаційній скарзі на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2006 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що працівники ДАI, здійснюючи вилучення транспортного засобу та відсторонення від керування автомобілем, діяли в межах наданих їм повноважень відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення (8073-10) , Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) , Правил дорожнього руху, тому підстав для визнання їх дій неправомірними не вбачається.
Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що регулює спірні відносини; в судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити  без  задоволення,  а постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2006 року - без  змін .
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .
Судді : (підпис)  В. I. Бутенко (підпис)  Т. О. Лиска (підпис)  О. I. Панченко (підпис)  М. О. Сорока (підпис)  I. В. Штульман
З оригіналом згідно 
суддя  Т. О. Лиска