ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     12 жовтня 2006 року    м. Київ
 
                          Колегія суддів
         Вищого адміністративного суду України в складі:
     головуючого -  судді  Харченка В.В.,  суддів:  Берднік  I.С.,
Васильченко Н.В.,  Кравченко О.О., Матолича  С.В.,  розглянувши  в
попередньому судовому засіданні в порядку касаційного  провадження
адміністративну  справу  за   позовом   Суб'єкта   підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  до  Кам'янець  -  Подільської
ОДПI  про  визнання  недійсним  рішення,  за  касаційною   скаргою
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної  особи  ОСОБА_1  на
постанову Господарського суду Хмельницької області  від  5  грудня
2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду
від 28 лютого 2006 року,-
 
     ВСТАНОВИЛА:
     Постановою Господарського суду  Хмельницької  області  від  5
грудня  2005  року,  залишеною  без  змін  ухвалою   Житомирського
апеляційного  господарського  суду  від  28  лютого  2006  року  у
задоволенні позову  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи  ОСОБА_1  до  Кам'янець  -  Подільської  ОДПI  про  визнання
недійсним рішення було відмовлено.
     Зазначені судові рішення  вмотивовано  доведеністю  обставини
здійснення позивачем порушення у сфері  застосування  реєстраторів
розрахункових операцій, зокрема  здійснення  позивачем  реалізації
моторного  мастила  без   застосування   реєстратора   та   видачі
фінансового чеку.
     Суди  першої  та  апеляційної  інстанцій   відхилили   доводи
позивача про те, що на  нього  поширюється  дія  Указу  Президента
України "Про спрощену систему оподаткування, обліку  та  звітності
суб'єктів малого підприємництва" в  частині  не  застосування  РРО
були відхилені з огляду на  визнання  судами  доведеної  обставини
реалізації позивачем  паливно  -  мастильних  матеріалів,  зокрема
мастила моторного.
     Не погоджуючись  з  зазначеними  судовими  рішеннями  Суб'єкт
підприємницької діяльності - фізична  особа  ОСОБА_1  звернувся  з
касаційною скаргою, у якій просить постанову  Господарського  суду
Хмельницької  області  від  5   грудня   2005   року   та   ухвалу
Житомирського апеляційного господарського суду від 28 лютого  2006
року скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
     Касаційна  скарга  вмотивована  недоведеністю   правомірності
винесення оскаржуваного рішення та обгрунтованістю позовних вимог.
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,   дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню  з таких підстав.
     Пункти 1 та 2  статті  3  Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування  та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          покладають   на   позивача
обов'язок проводити розрахункові операції на  повну  суму  покупки
(надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому
порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або
у   випадках,   передбачених   цим   Законом,   із   застосуванням
зареєстрованих у встановленому  порядку  розрахункових  книжок  та
видавати особі, яка отримує або повертає  товар,  отримує  послугу
або відмовляється від  неї,  розрахунковий  документ  встановленої
форми на повну суму проведеної операції.
     Пунктом 1 статті  17  вказаного  Закону  передбачено,  що  за
порушення  вимог  цього  Закону   до   суб'єктів   підприємницької
діяльності,  які  здійснюють  розрахункові  операції   за   товари
(послуги), за рішенням відповідних  органів  державної  податкової
служби  України  застосовуються  фінансові  санкції,  зокрема,   у
п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих  послуг),
на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових
операцій на неповну суму  вартості  проданих  товарів  (наданих  -
послуг),  у  разі  непроведення   розрахункових   операцій   через
реєстратори  розрахункових  операцій,   у   разі   нероздрукування
відповідного розрахункового документа,  що  підтверджує  виконання
розрахункової  операції,  або  проведення  її   без   використання
розрахункової книжки.
     Згідно з пунктом 6 статті 9 вищезазначеного Закону,  на  який
посилається  скаржник  при  продажу   товарів   (наданні   послуг)
суб'єктами  підприємницької  діяльності   -   фізичними   особами,
оподаткування   доходів   яких    здійснюється    відповідно    до
законодавства   з   питань    оподаткування    суб'єктів    малого
підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату
єдиного  податку),  якщо  такі  суб'єкти  не   здійснюють   продаж
підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими
особами книг  обліку  доходів  і  витрат  у  порядку,  визначеному
Кабінетом  Міністрів  України  за  поданням   державного   органу,
уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
     Як вбачається з акту перевірки позивача, який став підставою,
для винесення  оскаржуваного  рішення  (а.с.11-12)  та  матеріалів
справи книги обліку доходів і витрат позивачем до перевірки надано
не було, в процесу розгляду справи в матеріали справи не залучено.
     Таким чином,  суд,  з  урахуванням  цих  положень,  правильно
відмовив у  задоволенні  позовних  вимог  про  визнання  недійсним
рішення.
     Відповідно  до  ч.3  ст.220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
при  розгляді  справи  допущено  неправильне   застосування   норм
матеріального  чи  порушення  норм   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної  заяви  без
розгляду або закриття провадження у справі.
     Враховуючи викладене, колегія  суддів  вважає,  що  касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові  рішення  судів  першої  та
апеляційної   інстанцій   постановлені    з    додержанням    норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної  скарги  висновок  суду  не
спростовують,  підстави  для  призначення  справи  до  розгляду  в
судовому засіданні відсутні.
     Керуючись ст.  220-1  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів, -
     ухвалила:
     Касаційну  скаргу  Суб'єкта  підприємницької   діяльності   -
фізичної особи  ОСОБА_1  залишити  без  задоволення,  а  постанову
Господарського суду Хмельницької області від 5 грудня 2005 року та
ухвалу  Житомирського  апеляційного  господарського  суду  від  28
лютого 2006 року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
     Головуючий      В.В.Харченко
 
     Судді    I.С.Берднік
 
     Н.В.Васильченко
 
     О.О.Кравченко 
     С.В.Матолич