Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Сергейчука О.А., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 від ТОВ "Прикраса": Дебелого I.Д., Суровцева В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Прикраса" на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2005 по справі № 69/7-05

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради

про визнання частково недійсним рішення міськвиконкому НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання частково недійсним рішення міськвиконкому НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.07.2005 по справі № 69/7-05 визнано недійсним п. 1.6. рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради НОМЕР_1 в частині зазначення двору спільного користування площею 0,0070 га в межах наданої земельної ділянки ПП ОСОБА_1 під магазин "Ягідка" (АДРЕСА_1 ) площею 0,0260 га.

ТОВ "Прикраса" звернулось із касаційною скаргою на зазначене рішення, і просить її скасувати і припинити провадження. В обгрунтування зазначає про те, що приймаючи рішення суд вийшов за межі позовних вимог ПП ОСОБА_1, яка просила визнати недійсним п. 1.6. рішення НОМЕР_1 в частині допечатки слів "в тому числі двір загального користування - 0,0070га".Позивачем було надано довідку експерта про додруківку тексту в рішенні, тобто в позові мова йдеться про технічну помилку, а рішення прийняте про обмеження в землекористуванні ТОВ "Прикраса", що суперечить ст. 83 ГПК України (1798-12) .

Позивач (ДПI) надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив про не обгрунтованість касаційної скарги і просив судове рішення залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

В силу ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , який діяв на час розгляд спору, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що 15.03.1999 на підставі заяви Позивача, зареєстрованої виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради НОМЕР_2, їй було видано Акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, і є підставою для прийняття рішення про фактичне користування з наступним оформленням документів, що посвідчують право власності або користування землею.

На підставі зазначеного Акту, Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради "Про затвердження встановлених зовнішніх меж і визначення виду та права землекористування, вилучення і надання земельних ділянок" НОМЕР_1 Позивачу, згідно матеріалів інвентаризації по встановленню зовнішніх меж землекористування, надано земельну ділянку загальною площею 0,260 га під магазин "Ягідка" по АДРЕСА_1, в тому числі двір спільного користування - 0,0070 га.

При цьому аргументом щодо відмови в залученні стороною по справі ТОВ "Прикраса" суд визнав письмові пояснення ОСОБА_3, про те, що за шість років спірна земельна ділянка будь-ким як двір спільного користування не використовувалась.

Однак суд касаційної інстанції із таким висновком суду не погоджується, оскільки суд не дослідив фактичні обставини справи і виніс необгрунтоване рішення, залишивши поза увагою те, що ТОВ "Прикраса" заявою від 27.05.2005 звернулось до суду з проханням залучити до участі у цій справі в якості третьої особи, мотивуючи тим, що спір між тими ж сторонами і з тих же підстав вже був предметом розгляду суддів різних інстанцій та винесено рішення.

Зазначене клопотання господарський суд відхилив і прийняв рішення, яке безпосередньо впливає на права та обов'язки ТОВ "Прикраса", а саме:

- виробничі приміщення ТОВ "Прикраса" мають вхід лише з двору спільного користування площею 0,0070 га, тому з прийнятим рішенням суду унеможливлюється користування цими приміщеннями, чим порушуються права ТОВ "Прикраса". Зазначене судом не досліджувалось.

А в силу ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі - суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тому суд касаційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції не обгрунтованими та помилковими.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції - скасуванню, справа направленню на новий розгляд. Господарському суду Київської області при новому розгляді по суті, врахувати наведене.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикраса" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2005 по справі № 69/7-05 скасувати. Справу № 69/7-05 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.