Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

за участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача-1: не з'явився.

відповідача-2: не з'явився.

розглянувши касаційну скаргу Управління МВС України у Львівській області

на рішення Галицького районного суду м.Львова від 29.06.2005 р. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21.11.2005 р.

у справі № 2-2982/05 за позовом ОСОБА_1

до 1. Управління МВС України у Львівській області;

2. Управління Державного казначейства України у Львівській області

про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб Управління МВС України у Львівській області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на неправомірні дії посадових осіб Управління МВС України у Львівській області у зв'язку з не проведенням йому виплати матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за період з 2000 по 2004 р.р. в сумі 4232 грн.; надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань до 50% з 01.01.2000 р. по 24.06.2004 р.; доплати в розмірі від 25% до 50% від суми пенсії за вислугу років з 01.01.200 р. по 06.01.2005 р.; премії в розмірі 33,3% з 01.01.2000 р. по 06.01.2005 р.; щомісячної надбавки за безперервну службу в розмірі 90% з 19.04.2004 р. по 06.01.2005 р.; компенсації за продовольчий пайок з січня 2000 р. по 29.03.2002 р. в сумі 1437,92 грн.; компенсації за речове майно за вказаний період в сумі 1184,34 грн.; грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби в розмірі 16508,25 грн. А також, визнати незаконним пункт наказу №283 від 19.04.2004 р. в частині встановлення йому надбавки за безперервну службу в розмірі 50% грошового утримання; визнати незаконною бездіяльність посадових осіб щодо не підготовки наказів про встановлення йому надбавок за особливі умови служби, за безперервну, службу доплати від суми пенсії та преміювання під час проходження служби; зобов'язати відповідача підготувати наказ про встановлення йому з 01.01.2000 р. по 24.06.2004 р. надбавки за особливі умови служби в розмірі 50% окладів грошового забезпечення, доплати від суми пенсії в розмірі 25% та преміювання в розмірі 33,3% за період з 01.01.2000 р. по

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 29.06.2005 р., ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, скаргу задоволено. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 6854,26 грн. заборгованості при звільненні та 200 грн. за надання юридичної допомоги. Визнати незаконним пункт наказу НОМЕР_1 в частині встановлення надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ в розмірі 50% грошового утримання. Визнано незаконною бездіяльність посадових осіб щодо не підготовки наказів про встановлення позивачу надбавок за особливі умови служба, за безперервну службу, доплати від суми пенсії та преміювання під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано видати наказ про встановлення позивачу надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% окладів грошового забезпечення з 01.01.2000 р. по 24.06.2004 р., доплати від суми пенсії в розмірі 25% по вислузі років і преміювання в розмірі 33,3% з 01.01.2000 р. по 06.01.2005 р., надбавку за безперервну службу в органах внутрішніх справ в розмірі 90% грошового утримання з 19.04.2004 р. по 06.01.2005 р.

Постановою Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 21.11.2005 р., рішення суду першої інстанції змінено. Зобов'язано службових осіб управління МВС України у Львівській області встановити позивачу: з 01.01.2000 р. по 24.06.2004 р. надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% окладів грошового забезпечення, відповідно до розміру встановленого наказом УМВС України у Львівській області НОМЕР_2; з 01.01.2000 р. по 06.01.2005 р. доплату в розмірі від 25 до 50 % суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована; з 01.04.2004 р. по 06.01.2005 р. надбавку за безперервну службу в органах внутрішніх справ в розмірі від 70 до 90% грошового утримання з урахуванням його особистих високих результатів у службовій діяльності. В решті рішення залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, суд першої інстанції, зобов'язавши суб'єкта оскарження видати з приводу доплат відповідні накази, безпідставно визначив конкретні відсотки нарахувань цих виплат, тоді як згідно із Указами Президента № 926/96 від 04.10.1996 р. (926/96) та № 370/03 (370/2003) від 24.04.2003 р., Iнструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу працівників органів внутрішніх справ, розмір таких доплат має визначатися у відповідних межах.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою УМВС України у Львівській області, у якій ставиться питання про скасування судових рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України (2747-15) .

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у справі, ОСОБА_1проходив службу на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 ГОГП Жовківського РВ УМВС України у Львівській області і наказом Управління МВС України у Львівській області НОМЕР_3 о/с звільнений з 06.01.2005р. за п. "а" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Задовольняючи позовні вимоги про встановлення позивачу доплат, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідні доплати передбачені Указами Президента України № 926 від 04.10.1996 р. (926/96) , № 650 від 16.06.1999 р. (650/99) та № 370 від 24.04.2003 р. (370/2003)

Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 04.10.1996 р. № 926/96 (926/96) (із змінами внесеними Указом Президента № 650 від 16.06.1999 р. (650/99) ) керівникам внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована; за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення; преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Порядок і умови виплати надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ визначаються згідно із Указом Президента України від 24.02.2003 р. № 370/2003 (370/2003) р. Міністром внутрішніх справ України і виплата надбавок здійснюється з 01.05.2003 р. за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджету України на утримання Міністерства внутрішніх справ. Згідно із роз'ясненням Управління правового забезпечення МВС України № 1/15-3935 від 21.11.2005 р. такі надбавки встановлюються керівником органу за наявності високих результатів службової діяльності та відповідного стажу безперервної служби в межах від нуля до максимально визначеного у відсотках розміру в залежності від стажу.

Як було встановлено судами, позивачу наказом Управління МВС України у Львівській області НОМЕР_1 була встановлена така надбавка у розмірі 50 % грошового утримання.

Судами попередніх інстанцій не було враховано, що керівникам органів внутрішніх справ надано право, а не покладено на них обов'язок установлювати зазначеним особам перелічені доплати у межах асигнувань, що виділяються на утримання органів внутрішніх справ, преміювати - у межах фонду преміювання. Надбавки за безперервну службу встановлюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства внутрішніх справ. При цьому, вищевказаними нормами передбачені обов'язкові умови за яких такі надбавки на розсуд керівництва та з урахуванням наявних на це коштів можуть встановлюватися працівниками органів внутрішніх справ.

Стягнувши з відповідача на корись позивача компенсацію за продовольчий пайок за період з січня 2000 року по 29.03.2002 р. та компенсацію за речове майно, суди безпідставно не врахували, що за приписами Законів України "Про Державний бюджет України" на 2000-2001 р. керівники бюджетних установ і організацій (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вказаних компенсацій суди належно не з'ясовували наявність відповідного рівня фінансування органів і підрозділів внутрішніх справ з державного бюджету та закладення коштів на такі видатки у кошторисах.

Крім того, звертаючись у травні 2005 р. до суду із даною скаргою у порядку ст. 248-1 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 (1501-06) року, чинній на час такого звернення),ОСОБА_1просив поновити строк звернення до суду як пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст. 248-5 вказаного кодексу скаргу може бути подано в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встановлено, що його пропущено з поважних причин.

Суд першої інстанції не навів обгрунтованих доводів поновлення строку звернення до суду із скаргою, як того вимагає закон.

За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління МВС України у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 29.06.2005 р. та постанову Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 21.11.2005 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.