ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,
при секретарі: Мельник I.М., за участю представника
відповідача Боровинського В.В., Солодовника О.А., розглянувши в
судовому засіданні в порядку касаційного провадження
адміністративну справу за позовом Дніпропетровського міжрайонного
природоохоронного прокурора в інтересах Дніпропетровської міської
ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіслав", за
участю третіх осіб - Дніпропетровського міського управління
земельних ресурсів та Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фірма "Мед- сервіс" про повернення земельної ділянки, за
касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Тіслав" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 17 березня 2005 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 13 червня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17
березня 2005 року, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня
2005 року, було задоволено позовні вимоги Дніпропетровського
міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах
Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Тіслав", за участю третіх осіб -
Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів та
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мед- сервіс" про
повернення земельної ділянки. Зобов"язано ТОВ "Ті слав" повернути
Дніпропетровській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку
площею 6,00 кв.м, розташовану у м.Дніпропетровську по вул.Маршала
Малиновського в районі будинку № 14.
Рішення суду першої інстанції, із яким погодився суд
апеляційної інстанції, мотивовано відсутністю у відповідача права
користування земельною ділянкою, на якій розташований кіоск,
оскільки договір оренди спірної земельної ділянки закінчився у
червні 2002 р.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Товариство з
обмеженою відповідальністю "Тіслав" звернулось з касаційною
скаргою, у якій просить рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 17 березня 2005 року та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня
2005 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові
відмовити. В обгрунтування касаційної скарги відповідач
посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема
Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, ст. 144 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Заслухавши доповідача, представників відповідача,
ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних
підстав.
Попередні судові інстанції встановили наступне.
Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор
звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача -
Дніпропетровської міської ради з вимогами зобов'язати відповідача
повернути державі в особі Дніпропетровської міської ради
самовільно заняту земельну ділянку.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
прокурор здійснює в суді представництво
інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим
Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на
будь-якій стадії процесу. Прокурор, який звертається до
господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві вказує
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах.
При пред'явленні позову у даній справі Дніпропетровським
міжрайонним природоохоронним прокурором визначено позивачем
Дніпропетровську міську раду як орган місцевого самоврядування,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
земельних відносинах.
Приймаючи оскаржувані судові рішення та постанову, попередні
судові інстанції виходили з того, що позов було заявлено
прокурором в інтересах держави в особі міської ради, на яку
законом покладено обов'язок представляти відповідні територіальні
громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і
повноваження місцевого самоврядування.
З такими висновками касаційна інстанція погодитися не може з
огляду на те, що стаття 10 Закону України "Про самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначає сільські, селищні, міські ради як
представницькі органи місцевого самоврядування, які здійснюють
свої функції і повноваження від імені та в інтересах відповідних
територіальних громад.
Отже, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
не надає міським радам діяти в інтересах держави в
цілому.
Водночас згідно статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру покладається представництво в суді виключно
інтересів держави і громадянина у випадках, визначених законом.
Крім того, судами необгрунтовано не взято до уваги
твердження ТОВ "Тіслав" про порушення орендодавцем ст. 16
Закону України "Про оренду землі", оскільки на спірну земельну
ділянку претендує декілька осіб. Вказана обставина судами
належним чином не досліджувалась і їй не дана відповідна
юридична оцінка.
Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів першої та (або)
апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права,
які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи
і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Касаційна інстанція дійшла висновку про неповне встановлення
обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної
юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа
підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування
всіх обставин, які мають істотне значення для правильного
вирішення спору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про
наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та
скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з
направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Тіслав" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17
березня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13 червня 2005 року скасувати, справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ I.С.Берднік
/підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко /підпис/ С.В.Матолич
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко