ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року К-7624/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Мельник I.М.
сторони:
від позивача - Шпак О.С.
від ДП "Iнформаційний центр" - Хоруженко В.А.
від Міністерства юстиції України - Власенко О.О.
представники інших сторін у судове засідання не з"явились,
були належним чином повідомлені про час і місце касаційного
розгляду справи,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства
"Iнформаційний центр" Міністерства юстиції України на рішення
господарського суду Чернівецької області від 9 вересня 2004 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11
жовтня 2004 року у справі за позовом Чернівецького комунального
обласного бюро технічної інвентаризації до Новодністровської
міської Ради, Державного підприємства "Iнформаційний центр",
комунального підприємства "Новодністровське бюро технічної
інвентаризації, за участі третьої особи Міністерства юстиції
України про визнання частково недійсним рішення Новодністровської
міської Ради, визнання недійсним виключного права комунального
підприємства "Новодністровське бюро технічної інвентаризації" на
здійснення реєстрації прав власності в місті Новодністровськ та
спонукання Державного підприємства "Iнформаційний центр"
Міністерства юстиції України до надання Сокирянській філії доступу
до реєстрації прав власності в місті Новодністровськ,-
встановила
Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації
(далі по тексту - позивач, Чернівецьке КОБТI) звернулось до
господарського суду Чернівецької області з позовом до
Новодністровської міської Ради (далі по тексту - відповідач №1,
Рада), Державного підприємства "Iнформаційний центр" Міністерства
юстиції України (далі по тексту - відповідач №2, скаржник,
Iнформаційний центр) та Комунального підприємства
"Новодністровське бюро технічної інвентаризації" (далі по тексту -
відповідач №3, Комунальне підприємство) про визнання недійсним п.
7 рішення V сесії ХХIV скликання Новодністровської міської Ради
від 01 листопада 2002 року №55 "Про створення комунального
підприємства "Новодністровське бюро технічної інвентаризації",
визнання недійсним надання Новодністровському міському БТI
виключного права на здійснення обов"язкової реєстрації прав
власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб,
міжнародних організацій, іноземних держав, а також
територіальнихгромад в особі органів місцевого самоврядування, що
розташовані на території міста Новодністровськ, зобов"язання
Державного підприємства "Iнформаційний центр" Міністерства юстиції
України надати Сокирянській філії Чернівецького комунального бюро
технічної інвентаризації доступу до реєстрації прав власності в
реєстрі прав власності на нерухоме майно по місту Новодністровськ
відповідно до вимог укладеного договору №95 від 3 січня 2003 року.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 9
червня 2004 року позов Чернівецького КОБТI задоволено, визнано
повністю недійсним п. 7 рішення V сесії ХХIV скликання
Новодністровської міської Ради від 1 листопада 2002 року № 55 "Про
створення комунального підприємства "Новодністровське бюро
технічної інвентаризації", зобов"язано ДП "Iнформаційний центр"
Міністерства юстиції України поновити доступ Сокирянської філії
Чернівецького КОБТI до Реєстру прав власності на об"єкти
нерухомого майна фізичних та юридичних осіб у м. Новодністровську
Чернівецької області.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
11 жовтня 2004 року рішення від 9 червня 2004 року частково
змінено, доповнено пункт 2 резолютивної частини рішення наступною
частиною: припинити провадження у справі про визнання недійсним
надання Новодністровському міському БТI виключного права на
здійснення обов"язкової реєстрації прав власності на нерухоме
майно фізичних та юридичних осіб, міжнародних організацій,
іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів
місцевого самоврядування, що розташовані на території міста
Новодністровськ; викладено пункт 3 розолютивної частини рішення в
такій редакції: "зобов"язати ДП "Iнформаційний центр" Міністерства
юстиції України поновити доступ Чернівецькому комунальному
обласному бюро технічної інвентаризації в особі Сокирянської філії
до користування автоматизованою електронною системою "Реєстр прав
власності на нерухоме майно". У решті рішення залишено без змін.
Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що
повноваження та сфера діяльності позивача визначені його статутом,
який затверджений розпорядженням голови Чернівецької обласної ради
№223 від 15.11.2000 р., а припинення ДП "Iнформаційний центр" в
односторонньому порядку дії договору протирічить умовам договору
та чинному законодавству.
Державне підприємство "Iнформаційний центр" Міністерства
юстиції України, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими
рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати
рішення господарського суду Чернівецької області від 9 червня 2004
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11 жовтня 2004 року та прийняти нове рішення, яким у позові
Чернівецькому комунальному обласному підприємству бюро технічної
інвентаризації відмовити повністю.
В касаційній скарзі Iнформаційний центр стверджує, що згідно
положень чинного законодавства, які діяли на момент винесення
рішення господарським судом Чернівецької області та постанови
Львівського апеляційного господарського суду повноваження бюро
технічної інвентаризації щодо здійснення державної реєстрації прав
власності на нерухоме майно визначаються на підставі відповідних
рішень виконавчих органів місцевого самоврядування.
Окрім того, скаржник стверджує, що договором від 3.01.2003 р.
№95, укладеним між державним підприємством "Iнформаційний
центр"Міністерства юстиції України та Чернівецьким комунальним
бюро технічної інвентаризації в особі Сокирянської філії не
визначено зони обслуговування, до якої ДП "Iнформаційний центр"
зобов"язано надати доступ ЧКОБТI, а, відповідно, не визначено
умови надання доступу Сокирянської філії ЧКОБТI до користування
автоматизованою електронною системою "Реєстр прав власності на
нерухоме майно" для здійснення державної реєстрації прав
власності на нерухоме майно на відповідній території.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, судова колегія Вищого адміністративного суду України
встановила наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступне.
Повноваження щодо державної реєстрації прав власності на
об"єкти нерухомості, які належать фізичним та юридичним особам на
території Чернівецької області, у т.ч. в Ново дністровську, та у
Сокирянському районі Чернівецької області, закріплені за
Чернівецьким КОБТI та за Сокирянською філією Чернівецького КОБТI
та з їх компетенції в установленому чинним законодавством порядку
не вилучались.
Пунктом 7 рішення V сесії ХХIV скликання Новодністровської
міської Ради від 1 листопада 2002 року № 55 "Про створення
комунального підприємства "Новодністровське бюро технічної
інвентаризації" передбачено, що новоутвореному у м.
Новодністровськ Чернівецької області комунальному підприємству
"Новодністровське комунальне бюро технічної інвентаризації"
надається виключне право здійснювати реєстрацію прав власності на
нерухоме майно фізичних та юридичних осіб на території міста Ново
дністровська.
Суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що надання
Комунальному підприємству вказаних повноважень входить у
протиріччя з чинним на території Чернівецької області порядком
державної реєстрації прав власності на нерухомість та порушує
затверджені в установленому порядку повноваження Чернівецького
КОБТI і її структурного підрозділу.
Як встановлено у справі, між Сокирянською філією
Чернівецького КОБТI, яка діяла на підставі Статуту про Чернівецьке
КОБТI та на підставі Положення про Сокирянську філію Чернівецького
КОБТI і Державним підприємством "Iнформаційний центр" Міністерства
юстиції України було укладено договір№95 від 03.01.2003р. "Про
організацію доступу БТI на користування автоматизованою
електронною системою "Реєстр прав власності на нерухоме майно", за
умовами якого Iнформаційний центр зобов'язався надати БТI доступ
до користування автоматизованою електронною системою "реєстр прав
власності на нерухоме майно".
Листами №1-25/217 від 16.02.2004р. та №1-25/81 від
16.01.2004р. Iнформаційний центр повідомив Чернівецьке КОБТI та
Сокирянську філію ЧКОБТI про припинення доступу до реєстрації прав
власності на нерухоме майно по м. Новодністровську.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р.
№11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
(із змінами та
доповненнями) вказано, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судами першої та апеляційної інстанції вказано, що до
прийняття Закону України про державну реєстрацію права власності
на об"єкти нерухомого майна порядок державної реєстрації права
власності на нерухоме майно в Україні регулюється Тимчасовим
положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно
(далі по тексту - Тимчасове положення), затвердженим наказом
Міністерства юстиції України №7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
від 2.02.2002р.,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за
№157/6445, а порядок ведення реєстру прав власності - Порядком
ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженим
наказом Міністерства юстиції України №7/5 ( z0067-03 ) (z0067-03)
від
28.01.2003р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
28.01.2003р. за №67/7388.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи
судами попередніх інстанцій представником Міністерства юстиції
України у запереченнях на позов наводились доводи щодо внесення
змін до Тимчасового положення.
Зокрема, пункт 1.3 Тимчасового положення викладено в
редакції, яка передбачала, що державну реєстрацію прав власності
на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної
інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних
одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів
місцевого самоврядування.
Змінами до Тимчасвого положення передбачено, що здійснення
державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах
одного населеного пункту кількома БТI не допускається.
Судами першої та апеляційної інстанцій доводи Міністерства
юстиції України належним чином не досліджені.
Посилаючись на порушення Iнформаційним центром вимог
законодаства та договору в частині надання Сокирянській філії
Чернівецького КОБТI доступу до реєстрації прав власності у Реєстрі
по м. Новодністровську суди не дослідили доводів сторін про те, що
сторони за спірним Договором керуються нормами Тимчасового
положення, які визначають порядок та умови визначення зони
обслуговування відповідногопідприємства бюро технічної
інвентаризації, тобто порядок визначення зони обслуговування має
позадоговірний характер регулювання.
На підставі викладеного, судова колегія Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку про те, що
попередніми судовими інстанціями належним чином не досліджено
доводів сторін та не встановлено у повній мірі дійсні обставини
справи, чим порушено вимоги процесуального права.
Суд касаційної інстанції, відповідно до вимог Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу
Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що підставою для скасування
судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і
направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм
матеріального чи процесуального права, які призвели або могли
призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути
усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія Вищого адміністративного суду
України приходить до висновку про необхідність скасування
ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий
судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Iнформаційний
центр" Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Рішення господарського суду Чернівецької області від 9
вересня 2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 11 жовтня 2004 року скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до господарського
суду Чернівецької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
судді: