ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
іменем України
11 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Смоковича М.I.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
при секретарі Марушевському А.А.,
з участю представника позивача: Коропа В.С.,
представників відповідача: Рожука Д.В., Рещука О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній
інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропроммет" (далі - ТзОВ "Агропроммет") до Державної податкової
інспекції (далі - ДПI) у Шевченківському районі м. Запоріжжя про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, провадження
по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропроммет" на рішення Господарського суду Запорізької області
від 7 вересня 2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 14 грудня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2004 року ТзОВ "Агропроммет" звернулося в суд з
позовом до ДПI у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення №0000242304/0 від 20
липня 2004 року, за яким виявлено завищення суми бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 798797,00
грн., у зв'язку з ненадходженням цих коштів до державного бюджету.
Вимоги обгрунтував тим, що спірне податкове
повідомлення-рішення прийняте з порушенням податкового
законодавства.
Просив позов задовольнити.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 7
вересня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Запорізького
апеляційного господарського суду від 14 грудня 2005 року, у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТзОВ "Агропроммет", посилаючись на
порушення судами норм процесуального та матеріального права,
просило скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про
задоволення позову.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких
підстав.
Відмовляючи в позові суди виходили з того, що оскільки сплата
податку на додану вартість за здійснення спірної господарської
операції до бюджету не здійснена, то позивачем безпідставно
збільшено від'ємне значення податку на додану вартість.
Такий висновок відповідає обставинам у справі та нормам
матеріального права.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фірма
"Клен", яка зобов'язана була при здійсненні операцій з товаром,
продавцем якого є позивач, знаходиться в розшуку та податок на
додану вартість не сплатила. Крім того, розрахунки за договором
проведені векселем, тобто без фактичної сплати грошовими коштами.
Пред'явлення векселя до платежу та його сплати грошовими коштами
не здійснювалося, а тому і не було надмірної сплати податку до
державного бюджету.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до
бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з
бюджетом, передбачені пунктом 7.7. статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного
Закону України, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або
відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товapів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та
сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 3 квітня 1997 року бюджетне
відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з
бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,
визначених цим законом.
При цьому, необхідною підставою для бюджетного відшкодування
є сплата податку в грошових коштах, які реально надійшли до
державного бюджету.
Отже, за змістом Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на відшкодування виникає лише при
фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з
самого факту існування зобов'язання зі сплати податку на додану
вартість в ціні товару, який платником не оплачений.
Також, відповідно до підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
обов'язковою підставою виникнення у платника права на податковий
кредит з податку на додану вартість є сплата платником податку у
звітному періоді відповідних сум податку.
Згідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону
суми податку на додану вартість зараховуються до Державного
бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу
для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з
цим Законом.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з
обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з
податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету
України.
Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою,
надходженням до бюджету податку на додану вартість та
відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи
нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення
відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану
вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок
коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної
інстанцій про те, що ДПI у Шевченківському районі м. Запоріжжя
правомірно виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість є правильним.
Доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, не
спростовують висновків судів.
З огляду на викладене, оскаржувані рішення судів ухвалені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав
для їх скасування чи зміни не має.
Керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропроммет" залишити без задовольняння.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 7 вересня
2005 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду
від 14 грудня 2005 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Смокович М.I.
судді (підпис) Весельська Т.Ф.
(підпис) Горбатюк С.А.
(підпис) Мироненко О.В.
(підпис) Чумаченко Т.А.
з оригіналом згідно суддя Смокович М.I.: