ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     11 жовтня 2006 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів:  Бутенка В.I.,

     судді-доповідача  Сороки М.О.,

     Гончар Л.Я.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії Олександрійської
об'єднаної  державної  податкової  інспекції  (далі  -  ОДПI)   та
Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА),

                           встановила:

     У  жовтні  2003  року  ОСОБА_1  звернувся   із   скаргою   на
неправомірну бездіяльність посадових осіб ОДПI та ДПА, посилаючись
на те, що він звернувся із заявою до ОДПI,  у  якій  зазначав,  що
згідно своїх релігійних переконань і  на  підставі  ст.  1  Закону
України "Про державний реєстр фізичних осіб -  платників  податків
та інших обов'язкових платежів"  ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
          відмовляється  від
присвоєного йому проти волі  ідентифікаційного  номера  та  просив
ліквідувати цей номер і залишити за ним раніше  встановлену  форму
обліку  платників  податків  та  обов'язкових  платежів,   але   в
задоволенні його заяви було  відмовлено.  Вважаючи  зазначені  дії
суб'єкта  оскарження  незаконними,  такими,  що   порушують   його
конституційні права, просив задовольнити скаргу.

     Рішенням Олександрійського міського  суду  від  12  листопада
2003 року скаргу задоволено.

     Ухвалою апеляційного  суду  Кіровоградської  області  від  25
лютого  2004  року  рішення  суду  першої  інстанції   в   частині
зобов'язання ДПА  скасувати  та  виключити  з  єдиного  державного
реєстру  ідентифікаційний  номер,  присвоєний   Друзенку  Григорію
Миколайовичу, скасовано.

     У касаційній скарзі ОДПI,  посилаючись  на  порушення  судами
норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.

     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         підстави для їх обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну  скаргу   Олександрійської   об'єднаної   державної
податкової  інспекції  залишити   без   задоволення,   а   рішення
Олександрійського міського суду  від  12  листопада  2003  року  і
ухвалу апеляційного суду Кіровоградської  області  від  25  лютого
2004 року - без зміни.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді: