ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     05 жовтня 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого - Шипуліної Т.М.,
     суддів: Карася О.В., Маринчак  Н.Є.,  Пилипчук  Н.Г.,  Усенко
Є.А.,
     при секретарі: Бойченко Ю.П.,
     за участю: представника відповідача - Бухти Н.А.,
     розглянула у відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції  Рівненської
області на рішення Господарського суду Рівненської області від  31
серпня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 29 листопада 2005 року по справі № 3/87  за  позовом  ТОВ
"Електрозахист" до  Рівненської  об'єднаної  державної  податкової
інспекції Рівненської області про визнання  недійсним  податкового
повідомлення-рішення.
     Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо  дотримання  правильності  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
правової оцінки обставин у справі, колегія:
                      В С Т А Н О В И Л А :
     В січні 2004 року ТОВ "Електрозахист" звернулося з позовом до
Рівненської ОДПI (правонаступник - ДПI у м.  Рівне)  про  визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення №  0001952640/0/262/108
від 10.12.2003 року про донарахування податку на додану вартість в
сумі 15810,00 грн.  та  застосування  фінансових  санкцій  в  сумі
7905,00 грн., винесеного на підставі акту позапланової перевірки №
29 від 09.12.2003 року
     Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення є таким,
що  суперечить  вимогам  чинного  законодавства  та  просив  позов
задовольнити.
     Рішенням  Господарського  суду  Рівненської  області  від  31
серпня  2005  року,  залишеним  без   змін   ухвалою   Львівського
апеляційного господарського  суду  від  29  листопада  2005  року,
позовні вимоги ТОВ "Електрозахист" до Рівненської ОДПI Рівненської
області   задоволено   частково,   визнано   недійсним   податкове
повідомлення-рішення № 0001952640/0/262-108 від 10.12.2003 року  в
частині визначеного податкового зобов'язання з податку  на  додану
вартість на суму 5140,50 грн., в тому числі  3427  грн.  основного
платежу  та  1713,50грн.  штрафних  санкцій.,  в  решті  позову  -
відмовлено.
     Не погоджуючись із зазначеними судовим  рішенням,  відповідач
26  грудня  2005   року   подав   касаційну   скаргу   до   Вищого
адміністративного суду України.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14  березня
2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження  суду,  по
ній відкрито касаційне провадження.
     В касаційній скарзі Рівненська ОДПI просить скасувати рішення
судів та постановити нове - про відмову  в  задоволенні  позову  з
підстав порушення  судами  норм  матеріального  та  процесуального
права. Зокрема, на думку відповідача,  при  винесені  оскаржуваних
рішень, судами не  було  застосовано  п.п.  7.2.4  п.7.2  ст.7  та
п.п.7.4.5  п.7.4  ст.7  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  а  також  п.  18   Порядку   заповнення
податкової  накладної,  затвердженого  наказом  ДПА  України   від
30.05.1997 року № 165 ( z0233-97 ) (z0233-97)
         .
     Касаційна  скарга  Рівненська  ОДПI  підлягає  залишенню  без
задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.
     Судами було встановлено, що 09.02.2004 року відповідачем було
проведено позапланову документальну перевірку ТОВ  "Електрозахист"
з  питань  дотримання  податкового  законодавства  при  проведенні
взаєморозрахунків з ПП "Рівнепромобладнання", ПП  "Проміс"  та  ПП
"Рівнепромпостач" за період з 01.01.2001 року по 28.02.2003  року,
за результатами якої було складено акт № 29 від  09.12.2003  року,
яким встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4  п.7.2,  .п.п.7.4.5
п.7.4 ст. 7  Закону  України  "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  п.18  Порядку  заповнення  податкової   накладної,
затвердженого наказом державної податкової  адміністрації  України
від 30.05.1997 року №  165    ( z0233-97 ) (z0233-97)
          ,  в  результаті  чого
збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті  до
бюджету на 15 810,00 грн.
     На підставі зазначеного акту податковою  інспекцією  винесено
податкове   повідомлення-рішення    від    10.12.2003    року    №
0001952640/0/262/108,  яким  визначено  податкове  зобов'язання  з
податку на додану вартість на суму 23 715 грн., в  тому  числі  15
810грн. основного платежу та 7 905грн. штрафних санкцій.
     Оскаржуване повідомлення-рішення мотивоване тим, що  рішенням
Рівненського  міського  суду  від  09.09.2003  року  були  визнані
недійсними  установчі  документи   ПП   "Рівнепромобладнання"   та
свідоцтво про реєстрацію платника  ПДВ,  а  рішенням  Рівненського
міського суду від 07.10.2003  року  визнані  недійсними  установчі
документи  ПП  "Рівнепромпостач"  та  свідоцтво   про   реєстрацію
платника податку на додану вартість.
     З матеріалів  справа  вбачається,  і  це  встановлено  судами
першої та апеляційної інстанції, що рішенням  господарського  суду
Рівненської  області  від  19.04.2004  року,  залишеним  без  змін
постановою  Львівського  апеляційного  господарського   суду   від
26.08.2004 року у  справі  за  позовом  ДПI  у  м.  Рівне  визнані
недійсними угоди купівлі-продажу  товарно-матеріальних  цінностей,
укладених між ТОВ "Електрозахист" та ПП "Рівнепромпостач".
     Відповідно до ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (в  редакції,  що
діяла на момент виникнення спірних правовідносин),  рішення  судів
загальної юрисдикції з цивільних справ, та господарських судів, що
набрали законної сили є обов'язковими для господарського  суду  по
даній справі щодо фактів, які встановлені  і  мають  значення  для
вирішення спору.
     Оскільки, за визнаними недійсними установчими документами  та
угодами купівлі продажу продавця відсутній  об'єкт  оподаткування,
то відповідно до п.п. 7.4.2 п.  7.4  ст.  7  Закону  України  "Про
податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,   суд   першої   та
апеляційної  інстанцій  прийшли  до  обгрунтованого  висновку  про
відсутність у позивача (покупця) права на податковий кредит.
     Рішенням  господарського   суду   Рівненської   області   від
19.04.2004 року у  справі  за  позовом  ДПI  у  м.  Рівне  визнані
недійсними угоди  купівлі-продажу  товарно-матеріальних  цінностей
між ТОВ "Електрозахист"  та  ПП  "Рівнепромобладнання".  Зазначене
рішення постановою Львівського  апеляційного  господарського  суду
від 26.08.2004 року  було скасовано  і  постановлено  нове  -  про
відмову в задоволені  позову.  Даною  постановою  встановлено,  що
рішення  суду  від  09.09.2003  року  щодо   визнання   недійсними
установчих документів ПП "Рівнепромобладнання" не набрало законної
сили,  оскільки  було  скасоване  постановою   апеляційного   суду
Рівненської області від 23.06.2004 року.
     Приватне підприємство "Рівнепромобладнання"  зареєстроване  в
установленому законодавством порядку платником податку  на  додану
вартість (свідоцтво № 24926904), установчі документи  підприємства
є дійсними, а податкові накладні, видані ПП  "Рівнепромобладнання"
відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7  Закону  України  "Про
податку на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          .
     Таким чином, згідно з положеннями п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1.
п.7.5. ст.7  Закону  України  "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  суди   прийшли   до   правильного   висновку   про
правомірність  включення  позивачем  -  ТОВ   "Електрозахист"   до
податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 3427,00 грн.
по податкових накладних ПП "Рівнепромобладнання".
     Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
     Відповідно  до  ч.1ст.224  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без  задоволення,  а
судові рішення  -  без  змін,  якщо  визнає,  що  суди  першої  та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм  матеріального  і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  та  вчиненні
процесуальних дій.
     Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224,  231  та  ч.5  ст.254 
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія -
 
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної  податкової
інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а  рішення
Господарського суду Рівненської області від 31 серпня 2005 року та
ухвалу  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від   29
листопада 2005 року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного місяця  з  дня   відкриття
таких обставин.
 
     Головуючий:
     _______________________
     Шипуліна Т.М.
 
     Судді:
     _______________________
     Карась О.В.
 
     _______________________
     Маринчак Н.Є.
 
     _______________________
     Пилипчук Н.Г.
 
     _______________________
     Усенко Є.А.