ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів : Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
при секретарі Якименко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за скаргою
ОСОБА_1на неправомірні дії начальника Управління міністерства
внутрішніх справ України в м. Севастополі, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною
скаргою.
В обгрунтування своїх вимог зазначав, 15 березня 2000 року
його син ОСОБА_2подав до Міністерства внутрішніх справ України
скаргу на неправомірні дії начальника Управління міністерства
внутрішніх справ України в м. Севастополі щодо звільнення ОСОБА_2
зі служби в органах внутрішніх справ.
В порушення вимог Закону України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
зазначена скарга за дорученням МВС України була
розглянута суб'єктом оскарження та залишена без задоволення, а
тому ОСОБА_1, як представник ОСОБА_2, просив визнати ці дії
начальника УМВС України в м. Севастополі по перевірці скарги
ОСОБА_2 неправомірними та зобов'язати Міністерство внутрішніх
справ України здійснити незалежну перевірку викладених в скарзі
фактів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13
грудня 2000 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 27 лютого 2001
року рішення районного суду залишено без змін.
Після постановлення цих судових рішень, якими було вирішено
спір по суті, ОСОБА_1 неодноразово звертався як до Ленінського
районного суду м. Севастополя, так і до апеляційного суду м.
Севастополя, стосовно питань щодо прийняття його апеляційних та
касаційних скарг на зазначені судові рішення.
В грудні 2004 року касаційна скарга ОСОБА_1 була прийнята
Ленінським районним судом м. Севастополя і разом із справою
направлена на розгляд до Верховного Суду України.
Листом Верховного Суду України №6-2387кс05 від 19 вересня
2005 року дана справа передана для вирішення до Вищого
адміністративного суду України і 17 квітня 2006 року за касаційною
скаргою ОСОБА_1 було відкрито касаційне провадження.
В своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що з самого початку
звернення до Міністерства внутрішніх справ України було розглянуто
в порушення вимог закону, але суди на це не звернули уваги,
порушивши при розгляді справи норми матеріального та
процесуального права.
При цьому ОСОБА_1 ставить питання про задоволення його
касаційної скарги та скасування зазначених судових рішень.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що у березні 2000 року ОСОБА_2
направив Міністру внутрішніх справ України скаргу на незаконне
рішення начальника Управління Міністерства внутрішніх справ
України в м. Севастополі щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в
органах внутрішніх справ.
Для організації перевірки викладених у скарзі відомостей 18
липня 2000 року за № НОМЕР_1 і за підписом начальника Головного
управління по роботі з особовим складом Міністерства внутрішніх
справ України, скарга ОСОБА_2 направлена на адресу заступника
начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в м.
Севастополі. За результатами перевірки 03 серпня 2000 року
заявнику була направлена відповідь щодо необгрунтованості його
скарги, при цьому клопотання ОСОБА_2 про ознайомлення з
матеріалами перевірки надійшло вже після вирішення скарги по суті
та направлення йому відповіді.
Таким чином, судами зроблено правильний висновок, що
звернення ОСОБА_2 було розглянуто у відповідності з вимогами
Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
і підстав
для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не
вбачається.
Слід звернути увагу і на те, що на даний момент у заявника
немає перешкод для звернень до суб'єкта оскарження з питань, що
його цікавлять.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 грудня 2000 року
та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 27 лютого 2001
року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :
підпис Бутенко В.I.
підпис Горбатюк С.А.
підпис Лиска Т.О.
підпис Панченко О.I.
підпис Сорока М.О.
З оригіналом згідно суддя Бутенко В.I.