ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.
при секретарі: Якименко О.М.
з участю представників: Державної податкової адміністрації
України Косіва Л.Т., Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва Степаненко С.Д., ВАТ "Столичний" Кириченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу
за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації
України на рішення господарського суду м. Києва від 16 червня 2005
року і ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15
листопада 2005 року
в справі за позовом ВАТ "Столичний" до Державної податкової
інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПI у Печерському
районі м. Києва) і Державної податкової адміністрації України
(далі - ДПА) про визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення від 31.03.2004 року № 171/26-062/0 та рішення №
9800/6/25-1215 від 03.11.2004 року,
встановила:
ВАТ "Столичний" звернулося до господарського суду м. Києва з
позовом до далі - ДПI у Печерському районі м. Києва і ДПА про
визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16 червня 2005
року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 15 листопада 2005 року, позов задоволено
частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від
31.03.2004 року № 171/26-062/0 в частині визначення податкового
зобов'язання з податку на землю за 2002 рік в сумі 337913,00 грн.,
з якої за основним платежем - 321237,00 грн. за штрафними
(фінансовими) санкціями -16,676,00 грн. В решті податкове
повідомлення-рішення залишено без змін. Визнано недійсним рішення
ДПА від 03.11.2004 № 9800/6/25-1215 про результати розгляду скарги
ВАТ "Столичний" в частині залишення без змін податкового
повідомлення-рішення ДПI від 31.03.2004 № 171/26-062/0 та рішення
ДПА від 27.08.2004 року № 4417/10/25-014 про результати розгляду
повторної скарги в сумі 337913,00 грн., з якої за основним
платежем - 321237,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -
16676,00 грн., а також в частині збільшення розміру застосованої
до позивача штрафної санкції на 143942,00 грн. та зобов'язання ДПI
направити ВАТ "Столичний" податкове повідомлення-рішення на суму
штрафної санкції в розмірі 143942,00 грн. В решті рішення ДПА від
03.11.2004 № 9800/6/25-1215 про результати розгляду скарги
залишено без змін. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ДПI на
користь позивача судові витрати в сумі 50,75 грн. Стягнуто з ДПА
на користь позивача судові витрати в сумі 50,75 грн.
У касаційній скарзі ДПА, посилаючись на порушення судами
норм матеріального і процесуального права, просить скасувати
судові рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ДПI було проведено позапланову
документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення
та своєчасності внесення до бюджету земельного податку за 2002
рік. За результатами перевірки складено акт від 31.03.2004 року
№39/26062/01549359, відповідно до якого ДПI прийняла податкове
повідомлення-рішення, яке є предметом спору у цій справі.
Позивачем було оскаржено дане податкове повідомлення-рішення
в адміністративному порядку і скаргу залишено без задоволення. При
цьому ДПА України, залишаючи без змін спірне податкове
повідомлення-рішення та рішення ДПА у м. Києві від 27.08.2004
року, прийняте за результатами розгляду повторної скарги,
збільшила розмір застосованої до позивача штрафної санкції на 143
942,50 грн. на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України від
21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Задовольняючи позов в частині визнання недійсним податкового
зобов'язання з податку на землю за 2002 рік в сумі 337 913,00
грн., з посиланням на статті 22, 97, 116, 125 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, на статті 2, 4, 5, 15 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, на Положення про ведення державного
земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 12.01.1993 № 15 ( 15-93-п ) (15-93-п)
суд визнав необгрунтованим
нарахування позивачеві земельного податку в розмірі 123 653,00
грн. за ділянку по вул. Грушевського, 1б, без чіткого визначення
об'єкту оподаткування - площі земельної ділянки, яка припадала на
об'єкт нерухомості, що залишився у власності ВАТ "Столичний" у
2002 році після передачі водонапірної вежі до комунальної
власності міста у 2001 році.
Щодо нарахування земельного податку по земельній ділянці на
вул.Хрещатик, 5, кадастровий номер 82:012:003, загальною площею
3711,49 кв.м. судом встановлено, що площу цієї ділянки у вказаному
розмірі було визначено лише в 2003 році, коли вирішувалось питання
про передачу цієї ділянки ТОВ "Грааль" для будівництва.
Судом також встановлено, що у 2002 році на вказаній земельній
ділянці крім трьох будівель, що належали позивачу, були ще чотири
будівлі "А", "Б", "В", "Г", в яких розміщувались інші юридичні
особи, а також 4 державні органи, в т. ч. Вищий господарський суд
України, Міністерство екології та природних ресурсів, Державний
комітет лісового господарства тощо.
ДПI у Печерському районі м. Києва вказані обставини належними
та допустимими доказами не спростовані.
Як підтверджено матеріалами справи, ВАТ "Столичний"
сплачувало у 2002 році податок за площу землі, яку займали належні
йому будівлі, - 843 кв. м.
Враховуючи наведені обставини суд першої інстанції
обгрунтовано визнав безпідставним донарахування ВАТ "Столичний"
земельного податку в сумі 197 583, 93 грн. по земельній ділянці на
вул. Хрещатик, 5.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився із таким
рішенням і доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню
без зміни.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України
залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва
від 16 червня 2005 року і ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 15 листопада 2005 року - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: