ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
     і  м  е  н  е  м  У к р а ї н и
     4 жовтня 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі: головуючого Смоковича М.I.,
     суддів: Горбатюка  С.А.,  Гуріна  М.I.,  Кобилянського  М.Г.,
Чумаченко Т.А.,
     розглянувши у письмовому провадженні в  касаційній  інстанції
адміністративну справу
     за позовом суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  фізичної
особи ОСОБА_1 (далі - СПД - ФО ОСОБА_1.) до  Державної  податкової
інспекції (далі - ДПI) у  Дніпровському  районі  міста  Києва  про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, провадження  по
якій відкрито
     за касаційною скаргою ДПI у Дніпровському районі міста  Києва
на постанову Господарського суду м. Києва від  14  листопада  2005
року та постанову Київського апеляційного господарського суду  від
1 лютого 2006 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
     У жовтні 2005 року СДП -  ФО  ОСОБА_1.  звернулася  в  суд  з
позовом до ДПI  у  Дніпровському  районі  м.  Києва  про  визнання
недійсними податкових повідомлення-рішення від 11  листопада  2004
року №НОМЕР_1, яким визначено  податкове  зобов'язання  у  вигляді
штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн. за  відсутність  у  торговому
місці  засвідчених  виробником   або   імпортером   копій   чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові  вироби,  та
повідомлення-рішення від 11 листопада  2004  року  №НОМЕР_2,  яким
визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в сумі
1555,30 грн. за не відповідність сум готівкових  коштів  на  місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка визначена в денному  звіті
реєстратора розрахункових операцій.
     Вимоги   обгрунтовувала   тим,   що   оскаржувані   податкові
повідомлення-рішення прийнято  з  порушенням  норм  законодавства.
Позивачка  зазначала  та  вважала,  що   виявлені   порушення   не
відносяться до порушень податкового  законодавства,  визначені  до
сплати штрафні санкції не  є  податковими  платежами.  Крім  того,
вважала, що висновки  ДПI  у  Дніпровському  районі  м.  Києва  не
відповідають обставинам у справі.
     Постановою Господарського суду м. Києва від 14 листопада 2005
року позов задоволено  та  визнано  недійсними  вказані  податкові
повідомлення-рішення.
     Постановою Київського апеляційного господарського суду від  1
лютого 2006 року апеляційну скаргу ДПI у Дніпровському  районі  м.
Києва задоволено частково - постанову Господарського суду м. Києва
від 14 листопада 2005 року скасовано частково з ухваленням  у  цій
частині нової постанови  про  відмову  в  задоволенні  позову  про
визнання  недійсним   податкового   повідомлення-рішення   ДПI   у
Дніпровському районі м. Києва №НОМЕР_2 від 11 листопада 2004 року,
яким визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в
сумі 1555,30 грн. за не відповідність  сум  готівкових  коштів  на
місці проведення розрахунків сумі коштів, яка визначена в  денному
звіті реєстратора розрахункових операцій.
     У касаційній скарзі ДПI  у  Дніпровському  районі  м.  Києва,
посилаючись   на   порушення   судами   норм   матеріального    та
процесуального права, просила рішення судів в частині  задоволення
позовних вимог скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в
позові у повному об'ємі.
     Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення  з  таких
підстав.
     За правилами частини 1 статті 220  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     З матеріалів справи вбачається, що за результатами  перевірки
магазину "IНФОРМАЦIЯ_1", який знаходиться  за  адресою:  м.  Київ,
АДРЕСА_1  та  належить  СПД  -  ФО  ОСОБА_1,  було  складено   Акт
перевірки, яким встановлено наступне.
     На момент проведення  перевірки  в  обстежуваному  приміщенні
позивачка здійснювала торгівлю тютюновими виробами без засвідченої
виробником або імпортером копії чинних декларацій про  максимально
роздрібні ціни на підакцизні товари, чим порушила приписи  частину
24 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"
( 18-92 ) (18-92)
        .
     Також  перевіркою   було   встановлено,   що   позивачка   не
забезпечила  відповідність  сум   готівкових   коштів   на   місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка визначена в денному  звіті
реєстратора розрахункових операцій, чим порушила пункт 13 статті 3
Закону  України  "Про  застосування   реєстраторів   розрахункових
операцій у сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
     На підставі вказаного Акту та у відповідності  до  статті  17
Закону України  "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу
спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних  напоїв  та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        , ДПI у  Дніпровському  районі  м.
Києва було  прийнято  рішення  від  11  листопада  2004  року  про
застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій на суму  1
700,00  грн.  -  за  здійснення  роздрібної  торгівлі   тютюновими
виробами без засвідченої виробником або  імпортером  копій  чинних
декларацій  та  на  підставі  статті  22   Закону   України   "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          рішення  від  11
листопада  2004  року  про  застосування  до  позивачки   штрафних
(фінансових)  санкцій  на  суму  1  555,30  грн.  -  за  порушення
законодавства   про   застосування   реєстраторів    розрахункових
операцій.
     Судом  першої  інстанції  було  встановлено,  що   обставини,
встановлені податковою  інспекцією,  не  відповідають  обставинам,
встановленим  в  судовому  засіданні,   вважаючи,   що   позивачка
зазначених вище порушень не вчиняла.
     Апеляційна  інстанція  погодилася  з  висновком  суду  першої
інстанції  лише  в  частині  недоведеності   торгівлі   позивачкою
тютюновими виробами  без  засвідченої  виробником  або  імпортером
копії  чинних  декларацій  про  максимально  роздрібні   ціни   на
підакцизні товари.
     Колегія  суддів  також   погоджується   з   таким   висновком
апеляційного суду,  оскільки  він  зроблений  у  відповідності  до
обставин, які встановлені без  порушень  процесуального  права  та
яким дана правильна правова оцінка.
     У зв'язку з цим, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли
до  правильного  висновку  щодо  визнання  недійсним   податкового
повідомлення-рішення від 11 листопада  2004  року  №НОМЕР_1,  яким
визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в сумі
1700,00  грн.  за  відсутність  у  торговому   місці   засвідчених
виробником або імпортером копій чинних декларацій про  максимальні
роздрібні ціни  на  тютюнові  вироби,  оскільки  даного  порушення
позивачка не вчиняла.
     Щодо нарахування позивачу  штрафних  (фінансових)  санкцій  у
розмірі 1555,60 грн. за спірним податковим  повідомленням-рішенням
№НОМЕР_2  від  11  листопада  2004  року,  то  апеляційним   судом
встановлено,  що  дії   податкової   інспекції   в   цій   частині
відповідають обставинам справи.  Ці  обставини  також  встановлені
апеляційним судом без порушення процесуального права з  правильною
правовою оцінкою.
     Зокрема,  апеляційним  судом  встановлено,  що   в   магазині
позивача була не відповідність суми  готівкових  коштів  на  місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному  звіті
реєстратора розрахункових операцій, на 311,06 грн.
     Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування  та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        ,  суб'єкти  підприємницької
діяльності, які  здійснюють  розрахункові  операції  в  готівковій
та/або в безготівковій формі (із застосуванням  платіжних  карток,
платіжних  чеків,  жетонів  тощо)  при  продажу  товарів  (наданні
послуг)  у  сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг
зобов'язані, зокрема, забезпечувати відповідність  сум  готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка  зазначена
в денному звіті реєстратора розрахункових операцій,  а  у  випадку
використання розрахункової книжки  -  загальній  сумі  продажу  за
розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
     Згідно статті 22 цього Закону  у  разі  невідповідності  суми
готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка
зазначена в денному звіті, а у випадку використання  розрахункової
книжки - загальній сумі  продажу  за  розрахунковими  квитанціями,
виданими з початку робочого  дня,  до  суб'єктів   підприємницької
діяльності  застосовується  фінансова  санкція   у   п'ятикратному
розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
     Отже,  правильним   є   висновок   апеляційного   суду   щодо
застосування штрафних санкцій до відповідача за  не  відповідність
суми  готівкових  коштів  на  місці  проведення  розрахунків  сумі
коштів, яка зазначена в денному  звіті  реєстратора  розрахункових
операцій.
     За  таких  обставин,  постанова   суду   першої   в   частині
задоволення   позову   щодо   визнання    недійсним    податкового
повідомлення-рішення  від  11  листопада  2004  року  №НОМЕР_1  та
постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з  дотриманням  норм
матеріального та процесуального права  підстав  для  їх  зміни  чи
скасування не має.
     Законність  вказаних  рішень  перевірена  в   межах   доводів
касаційної скарги ДПI у Дніпровському районі міста Києва.
     Керуючись ст.ст.  223,  224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Дніпровському районі міста Києва  залишити без задоволення.
     Постанову Господарського суду м. Києва від 14 листопада  2005
року в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
від 11  листопада  2004  року  №НОМЕР_1  та  постанову  Київського
апеляційного господарського суду від 1 лютого 2006 року  по  даній
справі залишити без зміни.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за  винятковими  обставинами  до  Верховного  Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
     Головуючий  (підпис)  Смокович М.I.
     судді:  (підпис)  Горбатюк С.А.
     (підпис)  Гурін М.I.
     (підпис)  Кобилянський М.Г.
     (підпис)  Чумаченко Т.А.
     з оригіналом згідно  суддя Смокович М.I.: